Українці дорослішають, – психотерапевтка про одну з перемог у війні з Росією

Про це 24 Каналу розповіла психотерапевтка Марія Фабрічева, яка після початку повномасштабного вторгнення допомагає людям впоратись із травмами війни та активно займається волонтерством.

За її словами, спротив, який українці чинять окупантам, показав, що люди готові протидіяти тому світогляду, який виховують у дітях пострадянських країн.

"Комуністична філософія нав’язувала нам, що всі мають поводитись, як жертва. Бути сірими та непомітними. Той спротив, який від початку вторгнення почали чинити українці, означає, що оцю дамбу примусу до страждань прорвало", – пояснює вона.

За словами Фабрічевої, тиск заборон – це важка психологічна перепона, яка заважає людині розвиватись. Неможливо її подолати, допоки не розізлишся.

У психотерапії ми із такими заборонами завжди працюємо через гнів. Коли внутрішня дитина, набравшись сили, каже: "А чи не пішов ти зі своїми заборонами?". Як ми всі, власне, сказали "русскому воєнному кораблю" на початку вторгнення,
– каже психотерапевтка.

Фабрічева пояснює, що у транзактному аналізі є три компоненти в структурі особистості – батько, дорослий і дитина. Ці его-стани відображають емоційний досвід різних періодів життя. Дорослий – це тут і зараз, він нероздільний, це усвідомленість в теперішньому часі. Батько буває або турботливим або контролюючим. Дитина буває вільною, бунтівною і адаптивною. Комбінуються ці стани – по-різному.

За словами психотерапевтки, у терапії під час роботи із заборонами людину повертають у ситуацію, коли вона отримала токсичний емоційний удар і її внутрішній батько сказав: "Сидіти, мовчати, не висовуватись".

Ми всією нацією отримали цей удар від тоталітарного режиму, який намагався нас зламати та переконати, що українців не існує, вони не мають права голосу, мусять підкорюватись і не належати собі. Крім того, нас поколіннями піддавали тиску газлайтингу, втовкмачували "та ти ніякий, у тебе нічого не вийде". Ми почали ламати панцир, який нас тримав. Інтелігентність не спроможна прорвати тоталітарні заборони,
– каже вона.

"Прорив цих заборон відбувається, коли внутрішня дитина дозволяє собі підняти голову і сказати: "Ти більше мені не вказуєш, я достатньо дорослий, щоби відповідати за своє життя, думати, робити і жити", – додає Фабрічева.

З культуральної точки зори від початку повномасштабного вторгнення українці дозволили собі проявити свою силу. Вони розізлились і сказали, що російський солдат іде слідом за російським кораблем, а ми у своїй країні будемо жити так, як хочемо.

Тому, звертає увагу вона, на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році часто повторювалась ситуація, коли ми розбивали росіян у тих містах, де в роки національно-визвольних змагань українські війська зазнавали поразок.

Це такий трансгенераційний сценарій, коли ми відкотились назад і зробили редизайн власного досвіду на всіх рівнях. Наша стійкість, гумор, стьоб, коли нам вистачає сил та психологічної енергії витримувати таку високу концентрацію стресу – все це про психологічний прорив,
– говорить Фабрічева.

"Ми переживаємо страшний досвід. Страх. Біль. Жахіття війни. Безпорадність перед смертю. Так, зараз особиста доля кожного українця все ще виглядає туманно. Але глобально, на культуральному рівні, українська нація вже перемогла. Вона подорослішала та вирвалась на свободу. Кожен навчився робити щось і для себе, і для нації. Багато хто розірвав патологічні родинні зв’язки. Багато хто став вільніше висловлювати свою думку, бо стало все одно, чи подумає про тебе щось якась там людина з якоїсь там федерації", – каже психотерапевтка.