Як передає Укрінформ, відповідний заклик міститься в опублікованому на сайті "Наша безпека" (Unsere Sicherheit) "Відкритому листі до федерального президента, федерального уряду, Національної ради та народу Австрії".
У листі австрійські експерти зазначають, що керівництво держави проігнорувало їхній заклик, зроблений ще у травні 2022 року, до відкритого обговорення австрійської політики безпеки. Підписанти повторили свою вимогу щодо започаткування "серйозного загального державного обговорення майбутнього зовнішньої, безпекової та оборонної політики Австрії та прийняття нової доктрини безпеки, яка б враховувала ситуацію, що змінилася".
У відкритому листі вказується на те, що значна частина австрійського політикуму і суспільства "стали жертвою ілюзії, що Австрія може залишитися такою, якою вона є, триматися осторонь і задовольнятися виділенням трохи більших коштів на збройні сили".
Підписанти заявили, що хоча у Європі ряд країн вже змінили свою політику безпеки, включаючи прагнення нейтральних Швеції та Фінляндії приєднатися до НАТО, "Австрія поводиться так, ніби 23 лютого 2022 року нічого не змінилося у світі". Констатувалося, що австрійські конституційні засади та доктрини безпеки "все ще залишаються анахронічними", а збройні сили Австрії – "все ще не готові серйозно захищати батьківщину і надавати допомогу іншим країнам ЄС, як це було обіцяно".
Підписанти переконані, що віра багатьох австрійців у те, що для країни нічого не змінилося і вона може залишатися осторонь усіх військових конфліктів і самостійно себе захищати, а її мирна зовнішня політика сама по собі гарантує безпеку – є "небезпечною як для Австрії, так і для Європи".
"Австрія заслуговує на правду: нинішня ситуація є нестійкою і небезпечною. Тому ми продовжуємо наполягати на наших мінімальних вимогах: серйозне, загальнодержавне, відкрите обговорення майбутнього зовнішньої, безпекової та оборонної політики Австрії та прийняття нової доктрини безпеки, яка б враховувала обставини, що змінилися. Лише це може гарантувати захист Австрії, простір для маневру і подальший суверенітет",- йдеться у відкритому листі.
Серед підписантів відкритого листа, зокрема, є колишня президентка Верховного суду, ексдепутатка Національної ради від ліберальної партії NEOS Ірмгард Грісс; перший віцепрезидент Європарламенту, член Австрійської народної партії Отмар Карас; колишні міністри оборони Герберт Шайбнер та Фрідгельм Фрішеншлагер, командувач командування збройних сил Австрії (з 2012 по квітень 2022рр.) генерал-лейтенант Франц Райсснер; бригадний генерал у відставці, багаторічний екскерівник Інституту миротворчості та управління конфліктами при Національній академії оборони Австрії, нині президент Центру стратегічного аналізу (CSA) Вальтер Файхтінгер; колишній посол у Британії та росії, нині директор Дипломатичної академії Австрії Еміль Брікс; також колишні посли в рф Франц Седе та Мартін Вуковіч; колишній посол у Франції, Британії та США Єва Новотни; ексголовред провідної газети Die Presse Райнер Новак та багато інших.
Також із закликами до перегляду Стратегії безпеки Австрії, поруч з вимогою ініціювати дискусію щодо майбутньої системи безпеки країни, виступили в парламентській опозиції Австрії. Очільниця ліберальної партії NEOS Беате Майнль-Райзінгер вказала на те, що стратегія досі "визначає росію як важливого і надійного партнера на тому ж рівні, що і США". За її словами, потрібно "переосмислити роль Австрії у спільній Європі по відношенню до росії".
Федеральний канцлер Австрії, очільник Австрійської народної партії Карл Негаммер, реагуючи на критику, визнав необхідність перегляду Стратегії безпеки Австрії. Водночас глава уряду не повідомив ніяких деталей та термінів цього процесу. При цьому Негаммер наголосив, що нейтралітет є корисним для Австрії, а тому країна залишатиметься нейтральною.
Як повідомляв Укрінформ, чинна версія Стратегії безпеки Австрії, яка є основоположним документом країни у сфері нацбезпеки та зовнішньої політики, досі розглядає російську федерацію як "важливого" та "стратегічного" партнера Євросоюзу на рівні зі Сполученими Штатами.
Документ, який почали розробляти у 2011 році і який був схвалений парламентом у 2013 році, не зазнав змін ні після російської агресії проти України у 2014 році та запровадження санкцій ЄС проти рф, ні після повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року.