Чому Всесвіт стає все менш придатним для життя

Зорі, метали та зародження життя

Ранній Всесвіт складався лише з трьох елементів: багато водню, трохи гелію та літію. Перші зірки повністю складалися саме з них, проте глибоко в надрах відбувалися хімічні реакції, які створювали інші елементи, метали. Після загибелі перших світил, цей новий хімічний елемент поширився галактиками.

Згідно з новим дослідженням, планети біля зірок із низьким вмістом металів мають більше шансів отримати необхідний захист, який дасть змогу життю зародитися й процвітати. Річ у тім, що життя залежить від тонкого шару озону, який захищає поверхню планети від убивчого ультрафіолету зірки. Водночас сам озон утворюється в атмосфері під дією якраз ультрафіолетових хвиль особливого типу, а їх у великій кількості випромінювали саме ранні зорі, без високого вмісту металів.

Зорі в будь-якому випадку випромінюють ультрафіолет – з металом в своєму складі чи без. Однак коли випромінювання більше (мало металів), планета створює довкола себе необхідний захист і може підтримувати життя. А коли менше (більше металів) – озон або не утворюється взагалі, або його шар занадто тонкий, щоб захистити поверхню планети. Тому навіть це відносно слабне випромінювання вбиває будь-яке життя.

Попри це, життя може зародитися в океанах, які теж діють як щит від ультрафіолету. Однак вийти на сушу, якщо на планеті немає озонового шару, організми навряд чи зможуть.

Таким чином нова робота, по-перше, припускає, що дослідники сьогодні найчастіше шукають життя не в тих частинах галактики, а по-друге, що життю може ставати дедалі важче й важче розвиватися в міру того, як дедалі більше зірок стають металічними.