Актор Артемій Єгоров: Повні зали на виставах говорять, що люди скучили за кіно, театром і серіалами

Напередодні цієї події Артемій розповів в інтерв’ю, як дознімали цей серіал в умовах війни, як він ставиться до того, що його називають «українським Чаком Норрісом», і про містичні збіги в його житті.

— У вас дуже незвичне ім’я. Знаєте, чому батьки вирішили вас назвати Артемій, а не Артем?

— За паспортом я Артем (сміється), хрещений як Артемій. Так приємніше звучить, тому для сцени обрав це ім'я. Є багато суперечок, що це два різних імені, але для мене це одне й те саме, як, наприклад, Діма і Дмитро.

— Вважається, і, на мій погляд, небезпідставно, що більшість корінних одеситів має специфічне почуття гумору. А як у вас із цією особливістю?

— Гадаю, одесити відрізняються тим, що в будь-якій розмові вони йдуть від серця й почуттів більше, ніж від голови. Тому наша мова така емоційна, яскрава і не завжди логічна, і гумор цей не всім зрозумілий. Але його треба відчувати так само серцем, а не головою. Це головний секрет. Не можу сказати, що я жартую якось по-особливому. В акторській тусовці жартують усі — на сцені, на знімальному майданчику, і часто це складно зупинити, тож режисерам іноді доводиться підвищувати голос, щоб нас заспокоїти. І повірте, режисерів краще не злити (сміється).

— Коли і як у вашому житті з’явилася перша гітара та скільки вже інструментів змінили відтоді?

— Перша гітара з’явилася в 10 років. Відтоді й до сьогодні мав лише п'ять гітар: одну акустичну, дві електро- та зараз дві електроакустичні. Кожній давав ім’я: Пантера, Смерть, Іоланта, Єва, Хелен. Одного разу зібрав гурт, пару років грали свої пісні в стилі старої Sepultura, Slayer тощо.

— Хлопець із гітарою завжди перебуває в центрі уваги дівчат. Користувалися цим у юності?

— У «металюжній» тусовці завжди був у центрі уваги. Приємні часи були. Збиралися в Прохорівському сквері та на «підкові» в міському саду Одеси.

— Ви актор, музикант і співак, пробуєте себе як онлайн-тренера з фізичної підготовки. Якими ще професіями володієте або плануєте опанувати?

— З початку повномасштабного вторгнення зупинилися всі зйомки, і я подумав, що альтернативна професія, за яку мені було б не соромно, в якій я добре розбираюся, — це саме фітнес-тренерство. Здобув освіту у свого тренера Дмитра Жевлакова (7 team, Одеса). Але не встиг попрацювати за цим фахом, бо потрошку почали знімати — то рекламу, то соціальні ролики, почали дознімати те, що не встигли до 24 лютого… Дякувати Всесвіту, я не пішов із професії актора. Зараз знімаюсь у серіалі, також граю у виставі «Основний інстинкт», тож я в обоймі, заряджений, голодний до роботи.

«Основний інстинкт»

— Про виставу «Основний інстинкт». Чим вона вам подобається, як її сприймають глядачі й чи не було нарікань, що подібні пікантні теми зараз не на часі?

— Почну з останнього. От якраз зараз такі теми на часі, бо людям треба показувати вистави, кіно, серіали. Повні зали говорять про те, що люди за цим скучили, людям це потрібно. 18 квітня ми зібрали аншлаг у найкрутішому залі країни, Жовтневому палаці. Сміх, сльози, радість… Ніхто не каже, що про війну треба забути, але людям треба давати відчуття миру, спокою, відчуття життя. Воїнам «на нулі» вкрай важлива ненависть, вона надає їм сили, але всім іншим, хто в тилу, треба зрощувати в собі любов, щоби по закінченню війни любити всіх, хто повернеться. Треба об’єднуватися, бо сила в єднанні. Вдячний нашому продюсеру Євгену Олійнику, що долучив мене до цієї вистави, зібрав такий космічний склад акторів: Наталка Денисенко, Ганна Саліванчук, Тарас Цимбалюк, Тоня Хижняк, Тімур Асланов. Даруємо любов людям.

— Скажу чесно, я для себе відкрив вас як актора після серіалу «Розтин покаже». Це справді якісний продукт у своєму жанрі. Ви грали слідчого, а ваша дружина, якщо не помиляюсь, в одній із серій грала підозрювану. Особисті стосунки й почуття не заважали зніматися з нею у сценах допитів? Як узагалі почуваєтеся, перебуваючи з дружиною на одній сцені або на одному знімальному майданчику?

— «Розтин» — це надважливий проєкт для мене, один з улюблених серіалів, ще і з акторами, яких я дуже люблю: Ігор Портянко, Міша Досенко, Оля Грішина, Сергій Сипливий. Мені взагалі щастить на потужних партнерів. Щодо зйомок із дружиною, то навпаки, я обожнюю зніматися з Альоною, бо вона — моє серце, моє повітря. Ми знімалися разом декілька разів, і вона навіть грала мою коханку. Це приємні відчуття. Мрію про довготривалий проєкт із нею.

«Розтин покаже»

— 2 травня на каналі ICTV2 відбудеться прем’єра детективного серіалу «Гарячий», який почали знімати ще до 24 лютого 2022 року. І саме цей серіал став першим проєктом, над яким канал відновив роботу після повномасштабного російського вторгнення. З якими настроєм поверталися до роботи, які складнощі були зі знімальним процесом і що найбільше запам’яталося чи вразило вас під час зйомок в умовах воєнного стану.

— Коли мені повідомили, що будемо дознімати «Гарячого» і я отримав на пошту текст зі сценами, я заплакав від щастя, бо був період відчаю, коли мав думку, що більше не буду актором. Мені знову пощастило, що моїм напарником був Яків Кучеревський, це повністю моя людина — за духом, за гумором. «Гарячий» був надскладним проєктом суто фізично, і те, що зі мною був Яшка, надавало сил і натхнення. Ми просто гнали дурниці, сміялись — і це тримало нас в продуктивному стані. Складнощі зйомок у воєнний час полягають у тривогах, бо треба зупиняти процес. Але я заряджений, голодний і готовий до нових знімальних проєктів.

«Гарячий»

— Після виходу серіалу «Карпатський рейнджер» вас стали називати «українським Чаком Норрісом». Як ставитеся до такого порівняння, чи був Чак Норріс у роки юності вашим кінокумиром і взагалі, хто для вас є взірцем у світі кіно?

— Так, Чак — один із кумирів дитинства. Це приємне порівняння. Мене часто впізнають саме як Рейнджера. Пару разів це допомогло мені не отримати штраф за порушення правил дорожнього руху (сміється). А кумирами були, є і будуть — не тільки як актори, а і як люди, які досягли неймовірних висот, які мотивували мене підійматися після поразок та іти далі, — Арнольд Шварценеггер і Сильвестр Сталлоне. До речі, скоро виходить новий серіал з Арнольдом «Фубар», тож буду дивитись.

— Я помітив одну особливість. Росіяни напали на нас 24 лютого, рівно за два роки після прем’єри серіалу «Карпатський рейнджер». У вашому житті бували ще якісь неймовірні збіги або містичні знаки?

«Карпатський рейнджер»

— Цікаве питання. У мене багато чого містичного відбувається в житті, я дуже люблю це помічати, знаходити, аналізувати. Це дає мені відчуття того, що мене підтримує Всесвіт. У мене є улюблена пташка — горихвістка чорна. Кожного разу, коли я сідаю писати нову пісню, вона прилітає і співає, де б я не був. Нещодавно на репетиції «Інстинкту» в перерві я вийшов на вулицю — і вона сіла біля мене саме в той момент, коли в мене народилася нова ідея для пісні. Подібних моментів багато не тільки в мене, але потрібен час для того, щоб не пропускати це в метушні думок.

— Що б ви побажали тим, хто нас читає?

— Тримайте своє серце в стані любові, сприймайте абсолютно все як уроки, дякуйте за ці уроки, шукайте радість у дрібницях і в великих речах та подіях. Будуйте свій шлях життя так, як хочете, бо ви творець своєї реальності. Ви маєте велику силу, пам’ятайте про це. Мріємо! Діємо! Живемо!