Росія може почати відновлення резервів валюти: чи наважиться Захід присікти старання Кремля

Через продовження потоку нафтодоларів Москва вже у травні може повернутися до наповнення резервів іноземної валюти, що вказує на недостатню дієвість санкцій. Однак Захід все ще має важелі впливу, щоб натиснути на Кремль. Детальніше про це читайте далі в матеріалі журналіста 24 Каналу Олексія Печія.

Росія може почати відновлення резервів валюти: чому це поганий сигнал

Видання Bloomberg стверджує, що Росія, ймовірно, відновить купівлю іноземної валюти для своїх резервів вже цього місяця, оскільки зростання доходів від нафти стабілізує державні фінанси, незважаючи на зусилля США та Європи зі скорочення доходів Кремля.

Тобто, Росії все ж вдалося, на жаль, переорієнтувати частково ринок нафти і продовжити отримувати від неї прибутки для поповнення резервів.

Щоправда, Bloomberg одразу ж додає, що доступ до доларів чи євро для Росії закритий, а тому свої валютні резерви Кремль поповнюватиме китайськими юанями.

Це, звісно, ще не говорить про відновлення російської економіки, але все ж є тривожним сигналом про дієвість західних санкцій. Адже Росія замість постійного скорочення резервів, може дати сигнал про повернення до їх накопичення. Це, в першу чергу, стосується російського фонду благополуччя.

"Оскільки доходи від енергоносіїв зараз майже перевищують цільовий рівень, закупівлі можливі вже в травні, згідно з даними Bloomberg Economics, які оцінюють початкові обсяги в еквіваленті близько 200 мільйонів доларів США в юанях на місяць. Китайська валюта є основним активом, який Росія все ще може використовувати для проведення операцій зі своїм фондом благополуччя.

Оголошення від міністерства фінансів очікується пізніше цього тижня. Він уже скорочував продажі юанів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету, протягом останніх двох місяців і скоротив загальний показник у квітні майже до половини показника лютого", – мовиться у статті Bloomberg.

Чому це все ж тривожний сигнал? Річ у тім, що закупівлю валюти в Росії було зупинено якраз під час початку вторгнення в Україну. Відтоді міністерство фінансів Росії продавало валюту лише в рамках оновленого бюджетного механізму, який керувався фейковим курсом обміну.

Як стверджують експерти, купівля Росією близько 200 мільйонів доларів в юанях на місяць – це мізерні обсяги, але вони символічні. Таким чином Кремль може показати, що Росія замість того, щоб проїдати резерви, знову їх нарощує.

Окрім того, такий крок ще й підкреслить нібито здатність Росії підтримувати приплив нафтодоларів на тлі західного ембарго та стелі цін на російську нафту.

Отже, такі сигнали можуть викривити реальність та показати не чистим на руку інвесторам, що російський бюджет йде на поправку.

США прагнуть натиснути на Росію: що пропонує Вашингтон

Хоча насправді назвати це покращенням важко. Річ у тім, що попри показову закупівлю валюти, у першому кварталі відрахування від нафти і газу до російського бюджету скоротилися на 45% порівняно з минулим роком.

Дефіцит бюджету на кінець квітня вже перевищує річний цільовий показник міністерства фінансів на 2023 рік.

Саме тому США прагнуть ще більше натиснути на Росію, аби та не могла навіть символічно показувати нібито відновлення своєї економіки.

Ще два тижні тому стало відомо, що США наразі намагається просунути на порядок денний саміту групи провідних західних промислових країн G7 обговорення повної заборони на експорт товарів у Росію в принципі.

Виключенням можуть бути лише ліки та продукти харчування. Досі заборони на експорт запроваджували тільки щодо окремих товарів у відповідь на агресивну війну Росії проти України.

У ЄС до них належать, наприклад, літаки, предмети розкоші та деякі комп'ютерні чіпи. А от у принципі, експорт до Росії, як і раніше, дозволений.

Тобто, ціла низка товарів досі експортується до Росії, що не дозволяє призвести до повного фіаско російської економіки. Банально кажучи, звичайні росіяни продовжують бачити на полицях магазинів низку західних товарів і не відчувають всіх наслідків тієї війни, яку розв'язала їх країна.

Або ще один приклад – до Росії досі дозволено експорт пральних машин та іншої побутової техніки. І вже неодноразово було доведено, що Росія закуповує побутову техніку з метою дістати звідти дорогі мікрочипи і встановити їх в ракети, які потім летять по мирних містах України.

І навіть коли в ЄС було запроваджено заборону на експорт низки побутової техніки до Росії, такі країни як Казахстан, чи Туреччина раптом різко збільшили купівлю таких товарів для подальшого їх продажу в Росію. Отже, пропозиція США про повну заборону експорту до Росії цілком слушна.

Хто не підтримує заборону експорту товарів до Росії

Однак не всі готові її підтримати. Видання Financial Times повідомляє, що проти запровадження повної заборони неофіційно вже висловилися в ЄС та Японії.

Офіційних коментарів про причини такої позиції поки що немає, але дискусія ведеться. За інформацією джерел, ініціативу Вашингтона не підтримує і Німеччина.

Там, як і раніше, вважають свою економіку дуже залежною від економіки Росії. Мовляв, Німеччина не готова так різко розривати економічні відносини з Росією і просять ще більше часу.

Не в захваті від ініціативи США нібито і Велика Британія. Її політика будується на принципі секторальної заборони, і змінювати підхід, тобто вводити заборону на все з деякими винятками Лондон поки що не готовий. Так само і Франція теж поки що не підтримала заборону експорту до Росії.

Однак, США не збавляють обороти та намагаються просунути проукраїнську позицію ще й в Азії, залучаючи ключових гравців до підтримки України.

Зокрема, за даними Japan Today, президент США Джо Байден проведе тристоронню зустріч з лідерами Японії та Південної Кореї у Хіросімі, коли він вирушить до міста на саміт Групи семи у травні.

Ініціатива Байдена щодо зближення Японії та Південної Кореї має сенс і для України. Такий тристоронній формат зустрічі зачіпає набагато більше ніж просто регіональні питання безпеки.

Відомо, що сьогодні Японія та Південна Корея провели свою першу за сім років двосторонню зустріч міністрів фінансів. І для нас важливо, що таке відновлення зв'язків може допомогти й Україні.