Знайшли ліки проти отруєння небезпечним грибом, який забирає життя багатьох українців

Бліда поганка Amanita phalloides – один з найвідоміших і найпоширеніших отруйних грибів. Вважається, що саме нею отруїли римського імператора Клавдія.

Небезпечний гриб

Сьогодні бліда поганка забирає сотні життів щороку: на неї припадає близько 90 відсотків отруєнь грибами. Її отрута, альфа-аманітін, не руйнується при нагріванні та кулінарній обробці. Потрапляючи у клітини, він перешкоджає синтезу білків і призводить до смерті.

Першими страждають нирки та печінка, які отримують головний удар токсину. Для лікування постраждалих доводиться використовувати підтримуючу терапію: ефективного антидота, що блокує дію альфа-аманітину, немає. Таку речовину виявили лише зара. Про нього розповідається у новій статті китайських учених з Університету Сунь Ятсена.

Пошук антидота проти блідої поганки

У своїй роботі Цяопін Ван та його колеги використовували метод генетичної модифікації CRISPR-Cas9. З його допомогою вчені отримували лінії людських клітин, точково вимикаючи гени, що кодують різні білки, на які може впливати токсин блідої поганки. Потім клітини обробляли альфа-аманітіном, відстежуючи їхню реакцію – смерть або виживання.

Найстійкішою до отрути виявилася клітинна лінія з нефункціональним білком STT3B. Цей фермент веде синтез глікопротеїнів – приєднує до білкових молекул залишки цукрів, – беручи участь у транспорті речовин через мембрану. Біологи з'ясували, що без нього альфа-аманітін не може проникнути всередину клітин.

Потребує більше досліджень

Далі команда провела скринінг понад 3000 сполук, які б блокувати роботу STT3B. Виявилося, що така дія має індоціанін зелений. Це барвник, який широко використовують у медицині, наприклад, для дослідження клітин під мікроскопом або візуалізації дрібних судин. Випробування на лабораторних мишах показали, що введення індоціаніну знижує смертність від отрути поганки з 90 до 50%.

Цей барвник відомий із середини минулого століття, давно схвалений для медичного застосування та, наскільки відомо, у помірних дозах цілком безпечний. Тому вчені сподіваються швидко перейти до випробувань на людях, і, можливо, невдовзі ми справді отримаємо перший антидот, який допомагає при отруєнні блідою поганкою.

Головна складність може бути у своєчасному його застосуванні. У дослідах на мишах ті отримували індоціанін протягом перших годин після прийому отрути, тоді як у реальному житті симптоми проявляються набагато пізніше, коли час для використання антидота може бути втрачено.