Голова ВРП підтримує скорочення чисельності Великої палати ВС. Але не тому, що так хоче Банкова
Голова ВРП підтримує скорочення чисельності Великої палати ВС. Але не тому, що так хоче Банкова

Голова ВРП підтримує скорочення чисельності Великої палати ВС. Але не тому, що так хоче Банкова

Голова ВРП підтримує скорочення чисельності Великої палати ВС. Але не тому, що так хоче Банкова

Справа у тому, що її реформа не вдалася і є проблеми з формуванням судової практики

Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик заявив, що Велика палата ВС в такому кількісному складі дійсно неефективно виконує покладені на неї обов’язки, в тому числі щодо дотримання сталості судової практики. Про це він розповів у інтерв’ю редактору відділу політики ZN.UA Інні Ведерніковій : "Велику палату Верховного суду треба реформувати, але жодних переатестацій суддів".

Коментуючи можливе скорочення чисельності Великої палати Верховного суду, що за твердженням джерел, розглядає профільний комітет ВРУ,  голова ВРП Григорій Усик підкреслив, що Велика палата ВС в такому кількісному складі дійсно неефективно виконує покладені на неї обов’язки, в тому числі щодо дотримання сталості судової практики.

"Раніше судова практика формувалася на пленумах ВС усім складом Верховного суду. Заздалегідь розсилалися пропозиції суддям і судам, вони обговорювались, а потім вносились індивідуальні або консолідовані пропозиції. Фінальне рішення приймав пленум. Зараз Велика палата об'єднує по п'ять представників від кожної юрисдикції Верховного суду — адміністративної, цивільної, кримінальної та господарської. І вирішуючи питання однієї юрисдикції, інші взагалі до цього ніякого стосунку не мають. Тому що в них інша спеціалізація", – розповів він.

За словами голови ВРП,  виходить, що ці п’ять осіб — з допомогою тих членів ВП, яких вони перетягнуть на свій бік, — визначають правову позицію для суддів усієї судової системи.

"Ну, хіба це ефективно? Треба визнати, що ця частина реформи не вдалася", — питає голова ВРП.

На питання про власні пропозиції щодо змін, Усік наголосив, що повноваження стосовно визначення сталості судової практики треба повернути пленумам ВС. А Великій палаті залишити питання оскарження виборчих рішень.

"Плюс дисциплінарні рішення ВРП, до чого зобов’язує закон, — і це світова міжнародна практика. А ще — визначення юрисдикції, де розглядати ту чи іншу категорію справ, бо це найшвидший спосіб, і він не впливає на сталість. Все. І для цього достатньо з урахуванням посади голови ВС 13 членів ВП, по три з кожної касації", — підкреслив суддя.

Усік також зазначив, що це його особиста думка, відповідаючи на питання, чи обговорював він з кимось ці пропозиції.

"Мені, можливо, взагалі не зовсім етично говорити про реформування Верховного суду, тому що я сам суддя ВС. Але на діяльність Великої палати ВС нарікає не лише громадськість, а й судді, адвокати. Судді не можуть чітко визначитися з правовою позицією. Сьогодні одна правова позиція, а через пів року чи рік — інша. Що це тягне за собою?", — додав він.

Щодо розгляд апеляційних скарг у спорах щодо рішень відносно президента, парламенту, суддя погодився, що роль апеляційної інстанції в цих випадках повинна виконувати Велика палата.

"Але я тут зв’язку з волею Банкової не бачу. Усі рішення ВП публічні. І в нас уже не той рівень розвитку громадянського суспільства, коли суд може відкрито підігравати владі. Навіть через інстинкт самозбереження", — додав він.

Раніше Вища рада правосуддя погодила клопотання заступника Генерального прокурора про тимчасове відсторонення голови Макарівського районного суду Київської області Олексія Тандира від здійснення правосуддя на два місяці у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

 

 

 

 

 

Источник материала
Поделиться сюжетом