Постпред України в ООН: Поширення дезінформації повністю інтегроване у військові стратегії Росії

У Росії мова ворожнечі стала інструментарієм пропаганди у прагненні знищити українську націю, частиною глобальної дезінформаційної кампанії РФ проти України та її держав-партнерів.

Про це йшлося під час презентації у Нью-Йорку спільної доповіді України, Литви та Польщі «Стійкість до дезінформації: перспектива Люблінського трикутника», передає Укрінформ із посиланням на Міністерство закордонних справ.

Зазначається, що документ був підготовлений громадськими організаціями трьох країн - Ініціатива громадянської стійкості (Литва), Інститут Костюшка (Польща) та Детектор медіа (Україна).

Він був презентований до Міжнародного дня протидії мові ворожнечі. «Саме цей огидний феномен ставлять собі на службу ті, хто розпалює збройні конфлікти, війни, практикує масові вбивства, геноцид цілих народів», - підкреслили в МЗС.

Згідно з повідомленням, «захід надав цінну можливість підвищити обізнаність аудиторії ООН про загрози дезінформації, спричинені агресивними діями Росії, на прикладі країн Люблінського трикутника та обговорити шляхи, якими різні зацікавлені сторони можуть підвищити стійкість додезінформації та протидіяти інформаційним маніпуляціям та втручанням».

У своєму виступі постійний представник України при ООН Сергій Кислиця сказав, що цей захід дозволив аудиторії ООН ознайомитися з практичними результатами діяльності в рамках Люблінського трикутника на важливому напрямі протидії дезінформації.

Український дипломат наголосив, що поширення дезінформації повністю інтегроване у військові стратегії Росії.

«Останній приклад стався 6 червня, коли Росія намагалася приховати свій воєнний злочин - підрив дамби Каховської ГЕС, поширюючи численні фейки та безпідставні звинувачення», - вказав Кислиця.

За даними міністерства, після презентації відбулася дискусія про роль ООН та важливість партнерства між різними секторами у боротьбі з дезінформацією та іншими гібридними загрозами. Її учасники відзначили, що складові стійкості, визначені у звіті Люблінського трикутника, можуть бути застосовані у більш широкому контексті та корисні для широкого кола членів ООН.

Як повідомляв Укрінформ, 18 червня у світі відзначається Міжнародний день протидії мові ворожнечі.