Як нам рятувати економіку після війни

Мені спало на думку таке.

Економічна свобода є досить комплексним поняттям і включає в себе захист прав власності, доступність правосуддя, відсутність корупції, низьке й прозоре податкове навантаження, низькі урядові витрати, стабільність валюти, свободу ведення бізнесу, торгівлі, інвестицій, ринку праці, фінансового ринку тощо.

По всіх цих показниках ми будемо конкурувати за інвестиції з десятками інших країн. Наш довоєнний показник (130 місце за світовим рейтингом) не залишає нам шансів.

Так от що я подумав.

Наша можливість покращувати частину з цих показників в післявоєнних умовах є дуже є обмеженою.

Отже, для компенсації доведеться встановити по інших показниках «регулятор свободи на максимум».

Інакше просто без шансів.

Досить очевидно, в яких показниках ми будемо обмежені.

Але ніхто й ніщо не обмежує нас в показниках прозорості, підзвітності, рівності правил гри, передбачуваності урядової політики, мінімізації обмежень – це точно в наших руках. Ці показники ми маємо «викрутити на максимум».

Ніякий ЄС чи МВФ тут не стане на заваді – навпаки, вони всі щиро вітатимуть наш прогрес у цих сферах.

Інакше просто шансів нема.