З Одеси вийшло останнє судно в рамках "зернової" угоди

Що відомо про "зернову угоду"

Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо між Росією та ООН й Україною та ООН за посередництва Туреччини в липні 2022 року у Стамбулі. Потім її кілька разів продовжували.

У січні Мінінфраструктури заявило, що внаслідок дій росіян у Босфорі світ щомісяця недоотримує мільйони тонн українського продовольства. Окупанти гальмують інспекцію суден, які вивозять зерно до країн третього світу.

У березні 2023 року РФ повідомила учасникам угоди про продовження угоди лише на 60 днів замість 120. Термін цих домовленостей спливав 18 травня.

Для її продовження окупанти вимагали:

• перепідключення Россільгоспбанку до SWIFT
• поновлення постачання сільгосптехніки, запчастин і сервісного обслуговування
• скасування обмежень на страхування та перестрахування плюс зняття заборони на доступ до портів
• відновлення роботи аміакопроводу "Тольятті – Одеса"
• розблокування закордонних активів і рахунків російських компаній, пов'язаних із виробництвом і транспортуванням продовольства та добрив.

17 травня дію "зернової угоди" було продовжено на 60 днів. Вимоги росіян не задовольнили.

5 червня у РФ заявили, що не бачать перспектив продовження угоди в липні, а 22 червня у МЗС України зазначили, що не бачать готовності росіян продовжувати зернову ініціативу. Сумніви в продовженні "зернової угоди" 4 липня озвучили й у Великій Британії.

5 липня в ООН заявили про готовність відрядити свого представника до Москви, щоб "урятувати зернову угоду".

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив 8 липня, що його країна веде роботу над продовженням "зернової угоди" на два роки. 

12 липня Ердоган заявив, що отримав від Путіна пропозиції щодо продовження "зернової угоди".

Цього ж дня генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш запропонував Путіну продовжити "зернову угоду" в обмін на перепідключення Россільгоспбанку до SWIFT. Кремль вимагав цього раніше.