Таку думку в інтерв'ю Укрінформу висловив командир 1-го батальйону бригади "Азов" Арсен Дмитрик (позивний "Лемко"), який перебував у тій колонії і вижив у теракті.
"Треба на честь наших хлопців називати вулиці, сквери, міста. Потрібно знімати фільми, поки є живі свідки. Тому що історія - то така річ, яку всі розтягують на свою користь, і за 50 років наші правнуки можуть реально в школі вчити, що в Оленівку прилетів HIMARS. Так буде, якщо ми з вами цього не зупинимо, якщо факти та покази свідків знівелюють. Ми не можемо цього допустити", - зауважив Дмитрик.
Він вважає, що українці повинні активно надавати свідчення про російські злочини, розповідати правду про те, що було, тоді роспропаганді буде набагато важче працювати.
"А вони, повірте, працюють без вихідних. Вже навіть зняли фільм про Бучу, як українські військові все нищили, всіх розстрілювали і ґвалтували. А ми про Оленівку просто волаємо на акціях в Україні і чекаємо справедливості. Немає чого чекати склавши руки. Якщо ми не скажемо правду, то за нас цього не зробить ніхто", - наголошує військовий.
За його словами, проблема українців у тому, що вони не знають своєї історії, не усвідомлюють, що тоталітаризм - це не просто радянські пам’ятники, а спотворення нашої історії.
"Якби наш народ знав, хто такі росіяни, він би ніколи не голосував за тих януковичів, медведчуків та інших. Я хочу, щоб кожному, хто заїкнеться про «братський народ», - розказували про трагедію в Оленівці, коли знищили стільки наших хлопців, яких не змогли зламати, а просто взяли і підірвали", - зазначив "Лемко".
Арсен Дмитрик є військовослужбовцем "Азову" з 2014 р., має ордени "За мужність" II і III ступенів. Разом з іншими захисниками Азовсталі 20 травня 2022 р. за наказом командування вийшов з комбінату, склавши зброю. У ніч з 28 на 29 липня 2022 р. був у бараці в колонії в Оленівці на Донеччині, який підірвали росіяни, убивши понад 50 українських бранців. Звільнений з російського полону 21 вересня 2022 р.