Про це повідомляє Reuters із посиланням на дослідників безпеки зі словацької фірми з кібербезпеки ESET, передає Укрінформ.
Близько 15 пристроїв, що належали дипломатам з двох країн Європи, одного з Південної Азії та одного з Африки, які працювали в посольствах на території Білорусі, стали мішенню, зазначив дослідник ESET Маттьє Фау, який є автором звіту.
Кампанія цифрового шпигунства почалася приблизно в 2021 році і досі активна, йдеться у звіті.
Зазначається, що хакери втручалися в доступ вищезазначених осіб до Інтернету, імовірно, на рівні інтернет-провайдера, тобто їх можна було обманом змусити завантажити шкідливе програмне забезпечення, що вони навіть не усвідомлювали.
Людям важко уникнути подібних зломів, вважає Білл Марчак з організації Citizen Lab, яка базується в Університеті Торонто. Марчак, який не брав участі в дослідженні, сказав, що результати ESET показують, наскільки дипломати є об’єктами стеження.
«Посольства та міністерства закордонних справ у всьому світі є головною мішенню для шпигунського програмного забезпечення», — сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, Агентство кібербезпеки Італії повідомило про виявлення атаки російських хакерів на вебсайти щонайменше п'яти банків країни, що тимчасово унеможливило доступ до деяких послуг установ.