Українські медіа потребують прямих каналів комунікацій із офіційними представництвами соцмереж

Українські медіа зазнають блокування «чутливого» контенту, пов’язаного з повномасштабною війною, у соцмережах і відчувають брак зворотного зв’язку від соціальних платформ щодо блокувань та змін їхніх політик. Про це, представляючи в Українському кризовому медіа-центрі результати дослідження «Вплив соцмереж на український медіапростір після початку повномасштабної війни», повідомив аналітик напряму «Незалежні медіа» Центру демократії і верховенства права Павло Бурдяк.

«Загалом проблема блокування контенту варіюється від заблюрення відео та зображень і аж до обмежень певних функцій та блокування постів та акаунтів», — зазначив він та додав, що особливо вразливими у цьому відношенні є регіональні медіа, які через обмежені ресурси не мають фахівців, які б протидіяли блокуванням.

«Регіональні медіа зі сходу, які є ближче до лінії фронту, — частіше показують чутливий контент, який можуть обмежити соцмережі. — розповів аналітик — Крім того іноді соцмережі помилково припускають, що прифронтові медіа знаходять на тимчасово окупованих територіях і щоб дотримуватися санкцій обмежують їм певні функції. Наприклад, блокують рекламні акаунти».

Як підтвердило дослідження, найбільше обмежень публікацій медіа у соцмережах, пов’язаних з війною України, відбувається за так звану «мову ворожнечі» проти Володимра Путіна і росіян як національної групи, «чутливий» контент про наслідки російського вторгнення соцмедіа «розмиваю», також досі блокується контент про полк «Азов».

При цьому найчастіше такі проблеми в українських медійників та блогерів виникають у фейсбуці та інстаграмі. Дещо менше їх на платформах Ютуб, Х (раніше Твіттер), Телеграм і ТікТок.

Аналітики зробили загальний висновок про те, що «правила та алгоритми соцмереж, які визначають, що ми можемо і що не можемо публікувати, розраховані на мирний час. Вони не писалися для країни, у якій йде війна».

Прикметно, що в умовах відсутності належного зворотнього зв'язку від платформ щодо блокувань та обмеження того чи іншого контенту, українські медійники почали вдаватися у певній мірі до самоцензури – утримуються від публікування у соцмережах певного суперечливого і «чутливого» контенту.

Однак надалі, щоб не припиняти власну присутність у соцмережах, які для громадян стали важливим джерелом новин, українські медіа потребують налагодження прямих комунікацій із представниками платформ соцмереж.

Загалом для покращення ситуації рекомендують:

• Відкрити локальні офіси соцмереж в Україні для прямої комунікації платформ з медійниками;
• Сформувати білий список прозорих та відповідальних медіа, щоб пріоритетизувати поширення більш надійної інформації у соцмережах;
• Запустити гарячу лінію з чатботом для медійників, яка б чітко й швидко пояснювала правила соцмереж з урахуванням контексту в Україні.

Уточнимо, згадуване дослідження ЦЕДЕМ було проведене у квітні-червні 2023 року шляхом проведення структурованих інтерв’ю з представниками національних, регіональних, нішевих медіа, блогерів та з експертами неурядових організацій, аналітичних центрів і соцмереж. Також використано аналіз відкритих джерел і дані зі спеціалізованих сервісів Semrush, Social Blade і Similar Web.

Нагадаємо, раніше ЦЕДЕМ закликав медійників повідомляти про випадки блокування їхнього контенту в соцмережах.

Фото: ЦЕДЕМ