"Москва забере манатки". Як Росія втрачає Вірменію і куди поверне Пашинян
"Москва забере манатки". Як Росія втрачає Вірменію і куди поверне Пашинян

"Москва забере манатки". Як Росія втрачає Вірменію і куди поверне Пашинян


Вірменія зробила низку кроків проти Росії за останній тиждень. Почалося все з різкого інтерв'ю Пашиняна. Кремль вже назвав його "поганим танцюристом"

11 вересня у Вірменії стартують військові навчання зі США, які триватимуть 10 днів. Кремль висловив своє незадоволення, відверто погрожує Єревану та закликає бути вірним проросійському блоку ОДКБ.

Але навчання – далеко не єдиний привід Москви нервувати. Холодним душем може стати ратифікація Вірменією статуту Міжнародного кримінального суду. Того самого, який виписав ордер диктатору Путіну.

"Росія буде вимушена піти з регіону, їй не вистачить сил. Вона вже так робила після путчу 1992 року – зібрала манатки за два дні, – переконує LIGA.net редакторка вірменського Lragir Наїрі Айрумян. – Тому Вірменія шукає системи безпеки, які мають заповнити вакуум після Росії".

Що відбувається у відносинах між Росією і Вірменією та чи поверне Єреван на Захід – розбиралася LIGA.net.

РОЗЧАРУВАННЯ ПАШИНЯНА

Одного дня ми можемо прокинутись, а Росії на Південному Кавказі немає. Безпекова залежність від Москви була помилкою. Такі тези прем’єр Вірменії Нікол Пашинян озвучив через La Repubblica на початку вересня.

У центрі його критики – нездатність російських військ стабілізувати ситуацію у Нагірному Карабасі, де досі виникають сутички. Зокрема, через Лачинський коридор, що мав сполучати Вірменію з цією територією.

Єреван покладав великі сподівання на допомогу Росії та ОДКБ під час війни з Азербайджаном у 2020-му році, каже LIGA.net Айрумян. Допомоги Вірменія так і не отримала – натомість була вимушена підписувати фактичну капітуляцію за посередництва Росії.

І після цього Москва фактично підмінила собою всі міжнародні сили, які пропонували рішення конфлікту. Зараз, вважає Айрумян, назрів момент, коли Росія вирішила остаточно передати Карабах Азербайджану.

"Лачинський коридор теж перекритий не тільки азербайджанськими військами, а й російськими. Російські пости стоять з іншого боку коридору, під Шушею в Карабасі. Про це мало говорять, але це факт, –  додає вона. – Мені здається, що така політика Росії фактично змусила Пашиняна нарешті сказати те, що вже давно назрівало".

У критиці Пашиняна також є сумніви у перспективах самої Москви. Архітектура безпеки Вірменії на 99,99% була пов’язана з Росією, нагадав прем’єр: "Але зараз Росія сама потребує зброї… Навіть за бажання Росія не змогла б забезпечити потреби Вірменії".

У 2020-му році у Вірменії було відчуття всесильності РФ, пригадує Айрумян. Ніхто не наважувався йти проти нав’язаного Росією перемир’я.

"Але Україна вже півтора року чинить спротив. Стало зрозуміло, що жодного всесилля немає, – каже журналістка. – Ставлення до іміджу Росії змінюється. Зараз є потреба в опорі та суверенних кроках".

ЗЕЛЕНЕ СВІТЛО – США, ЧЕРВОНЕ – ОДКБ

Вже за декілька днів після інтерв’ю прем’єра Вірменія оголосила, що прийматиме військові навчання Eagle partner 2023. Разом з армією США вірменські військові відпрацьовуватимуть участь у миротворчих місіях.

"До 2008 року у Вірменії були три спільні навчання з американцями. Після 2008 року настав період заморозки", – нагадує Айрумян.

Водночас у січні 2023-го Вірменія відмовилася приймати навчання ОДКБ. Пашинян назвав їх недоцільними та заявив, що Вірменія задумається про призупинення або навіть вихід із російського блоку. А 6 вересня Єреван відкликав свого постійного представника при ОДКБ.

"Посла ОДКБ зняли і відправили до Нідерландів. Це дуже показово", – каже LIGA.net експерт Українського інституту Майбутнього Ілія Куса.

Зараз довкола Вірменії – напружена військово-політична ситуація, зазначає Айрумян. Влада попереджає про скупчення азербайджанських військових біля кордонів: зростає ризик силового сценарію.

"Вірменія не впорається без міжнародних гарантій, причому гарантій військових, – додає вірменська журналістка. – Очевидно, що Росія – це не гарантія".

Договори про ОДКБ та безпекові угоди з Росією забороняють Вірменії розміщувати на своїй території іноземну військову інфраструктуру. Єдиний спосіб обійти їх – заморозити участь Вірменії у цих договорах.

Все до цього йде, переконує Айрумян. Але чи наважиться Пашинян – залежить від того, чи отримав він гарантії підтримки від західних країн.

ОРДЕР ПУТІНА ТА ВОЯЖ ПЕРШОЇ ЛЕДІ ДО КИЄВА

День анонсу навчань зі США, 6 вересня, збігся із ще однією подією, яка не сподобалась Кремлю. Спікер парламенту Ален Сімоян заявив, що, найімовірніше, Римський статут буде ратифіковано.

ДОВІДКА. Вірменія підписала Римський статут ще у 1998 році, але лише наприкінці 2022-го уряд передав його на ратифікацію до парламенту. Навесні 2023 року конституційний суд визнав його відповідним законодавству країни.

Це пов’язано скоріше не з Путіним, вважає Айрумян. А з бажанням Вірменії подати позов проти Азербайджану.

Але якщо статут все ж буде ратифіковано, то Єреван стане ще однією забороненою зоною для кремлівського диктатора. Вірменія матиме міжнародне зобов’язання заарештувати Путіна за ордером МКС.

Аналогічні зобов'язання вже призвели до того, що диктатор Путін не наважився їхати на саміт БРІКС у Південній Африці.

Також 6 вересня Київ відвідала Анна Акопян – дружина прем’єр-міністра Вірменії. Вона брала участь у саміті перших леді та джентльменів – говорила про смерті і страждання жінок та дітей в Україні і Карабасі. І опублікувала спільне фото з подружжям Зеленських.

Цей жест доповнює прояв зміни позиції Пашиняна, вважає Айрумян.

"Пашинян всіляко намагається показати міжнародним силам – США, Франції у першу чергу – що він відкритий до співробітництва, – каже журналістка. – Що він не такий проросійський, як всі думали раніше".

ЧИ БУДЕ РОЗВОРОТ ВІРМЕНІЇ

Кремль роздратований діями Вірменії. Російські пропагандисти заявляють, що навчання зі США не стабілізують ситуацію в регіоні, вимагають роз’яснення щодо Римського статуту, а спікерка МЗС Марія Захарова назвала Пашиняна "поганим танцюристом" та пригрозила, що останні кроки можуть стати його стратегічною помилкою.

8 вересня МЗС РФ вже офіційно викликало посла Вірменії Вагаршака Арутюняна, вручило йому ноту протесту та назвало недружніми дії Єревану.

"Останні події свідчать, що Пашинян вирішив все-таки розвернути Вірменію в бік країн Заходу. Вирватися із залежності від Росії. Або, принаймні, використати це для тиску на Росію", – вважає Ілія Куса.

Тож реакція Кремля – очікувана. Вірменія є точкою впливу РФ на Кавказі: тут розташована її військова база Гюмрі, російські прикордонники стоять на кордоні з Туреччиною. Вірменія ще є членом ОДКБ та, за даними FT, допомагає обходити санкції для експорту автомобілів.

Захід теж не стоїть осторонь. Ще у 2022 році до Вірменії із заявами про підтримку приїздила на той момент спікерка Палати представників США Ненсі Пелосі, традиційно підтримує країну Франція.

"Мені здається, Пашинян отримав певні гарантії від США і ЄС, що вони його підтримують, – каже Куса. – Тому що це дуже серйозний розворот".

3 вересня найбільш радикальну заяву зробив Гюнтер Фелінгер, голова Європейського комітету із розширення НАТО. Він запропонував включити Вірменію до НАТО та закликав президента США Джо Байдена забезпечити їй безпеку. Але Фелінгер відомий своїми радикальними ідеями у Twitter, які не збуваються в реальному житті.

"Так що це хотілка Фелінгера, яка поки нічого з реальністю не має спільного, – каже Куса. – Принаймні, МЗС Вірменії одразу заявило, що не думає про НАТО. Це було б надто радикально для них".

Яку реальну модель може запропонувати Захід – ще незрозуміло. Але, на переконання Наїрі Айрумян, вірменське суспільство радо прийме пропозицію, якщо у ній будуть враховані права Вірменії.

Теги по теме
Армения
Источник материала
loader
loader