Нагадаю про «Юрика». Це фільм про хлопчика, який виїздить з окупованого Маріуполя і через усю Україну прямує до кордону, щоби зустрітися з естонськими родичами. Цю історію показали в ефірі телеканалу СТБ, виклали на ютуб і на обох платформах отримали успіх. Який, утім, тривав не так довго, бо стрічку подивилося багато маріупольців і вона їм, м'яко кажучи, не сподобалася. Здебільшого через абсолютно недостовірний показ побутових умов, який формує враження, що в окупації було не так уже й погано. Якщо ви встигли забути цей скандал — ось тут можна собі нагадати.
Бабусю головного героя Юрика зіграла Римма Зюбіна, яка, зізнаюся, особисто для мене в цьому фільмі була наче з іншої реальності — акторка має дуже хорошу репутацію і не має звички потрапляти у скандали. Вона була однією з тих, хто відмовився зніматися у спільних із Росією проєктах ще на початку війни. У своєму дописі Зюбіна просить пробачення в тих, кому ця стрічка зробила боляче:
Римма Зюбіна пише, що отримала текст своїх сцен, зробила самопроби і одержала роль. Вона, знову ж таки не знімаючи із себе відповідальності, описує проблему залежності акторів, які зазвичай не можуть впливати ані на процес знімання, ані на результат.
«Ні, я не рабиня, і зніматися мене ніхто не змушував, — пише Римма Зюбіна. —
Мої колеги знають, що я завжди на майданчику висловлюю свої пропозиції щодо сценарію, хоча за контрактом нам не можна змінювати текст.
Я висловлюю своє бачення, щодо правди в кадрі, хоча це теж прописано — "актор не має права втручатися в роботу режисера і художника фільму".
Чи можу я піти з майданчика, якщо я не погоджуюсь з чимось і мене не чують?
Напевно, але я ніколи так не робила.
Я читала сценарій. Основною темою була — дитина на війні.
Від моменту прочитання сценарію до виходу фільму може відбутися багато змін, і тут вже актор не має можливості впливати на результат, бо не присутній під час монтажу. Для мене загадка, чому один канал приймає якийсь фільм, а інший викручує руки режисеру, вимагає безліч разів переробити і перемонтувати фільм».