Протезування військових: інтерв'ю з провідним хірургом, який відновлює кінцівки новітнім методом

Легендарний хірург-ортопед Рікард Бранемарк є винахідником остеоінтегративного методу протезування кінцівок (протез вживлюється в кістку, яка залишилася після ампутації). Його тато Пер-Інгвар Бранемарк у 1952 році зробив революційне відкриття – винайшов зубні імплантати, котрі сьогодні широко використовуються в стоматології.

Цього разу професор Бранемарк приїхав до Києва на запрошення українського хірурга-ортопеда Олександра Галузинського, не тільки щоб особисто безоплатно провести оперативні втручання, а ще й з метою допомогти нашим медикам опанувати дану методику протезування. 24 Каналу вдалося поспілкуватися з провідним шведським хірургом Рікардом Бранемарком.

Досвід роботи з військовими

Рікард Бранемарк

“На жаль, я все життя працюю з людьми з ампутаціями і просто ненавиджу всі війни світу, а особливу ту – дуже жорстоку та нещадну до людського здоров’я, котра вже 19 місяців триває в Україні”.

Саме бойові дії та замінювання території відповідно до статистики найчастіше призводять до ампутацій. Ті знання та винаходи, які здобув я, та заснована мною компанія сьогодні є дуже корисними для України. Тому мені, як лікарю, хочеться допомогати там, де я сьогодні найбільш потрібен, а моя робота має максимальну користь.

Чи страшно приїздити в Україну

Рікард Бранемарк

“Дуже страшно. Перед від’їздом я навіть написав про всяк випадок заповіт, але впорався з почуттям страху та приїхав в Київ, щоб зробити все, що в моїх силах. Зазначу, що за кордоном є багато моїх колег медиків, котрі також могли б допомогти, але вони побоюються перетинати кордон воюючої країни”.

Моя мрія повернути поранених українських воїнів, що мають ампутації, до повноцінного життя завдяки остеоінтеграції та протезуванню. Відновити для них можливість рухатись та виконувати всі функції верхніми та нижніми кінцівками, що притаманні здоровій людині.

Кожному пацієнту з ампутацією хірурги Рікард Бранемарк та Олександр Галузинский поставили у залишок кістки перехідник, до якого буде приєднуватися зовнішній протез кінцівки. Про досвід роботи зі шведським хірургом та винахідником інноваційної методики 24 Канал поговорив з медичним директором Центру складного ендопротезування, остеоінтеграції та біоніки, хірургом ортопедом-травматологом Олександром Галузинським.

Переваги остеопротезування

У остеоінтеграції є кілька переваг, і найбільша полягає в тому, що цей вид протезування дозволяє повернути пацієнтові чутливість. Поясню. Завдяки тому, що імплант вживлюється безпосередньо в кістку, людина може відчувати і розрізняти поверхні. Наприклад, вийти в сад, пройтись по траві і відчути її м’якість. До того ж лише остеоінтеграція дозволяє бійцям, які втратили дві нижні кінцівки, жити комфортно. Ходити, їздити на велосипеді, підійматися в гори… Використовувати звичайні протези їм складно, а іноді навіть боляче.

Складність операцій пов'язаних з військовими травмами

На жаль, це дійсно так. Практично всі бойові травми суттєво інфіковані, адже до рани потрапляє земля, різноманітні уламки… Крім того, пораненому бійцю потрібна своєчасна медична допомога, а надати її швидко не завжди можливо. Саме тому нам ідеально підходить двоетапна технологія Рікарда Бранемарка. Ми ставимо імплантат і чекаємо три-чотири місяці. Коли приходить час ставити перехідник, ми на сто відсотків впевнені у тому, що рана загоїлась.

Знеболювальні в аптеці військових

Так. Це дуже гостра тема. Наприклад, в аптечках українських бійців є опіоїдний анальгетик під назвою Налбуфін. Проблема полягає не лише в тому, що він шкодить здоров’ю та робить пацієнта залежним. Сам процес лікування стає ускладненим через неадекватне ставлення пацієнта до свого стану здоров'я. Пацієнт не хоче контактувати з медперсоналом, ігнорує рекомендації лікарів. Подібні психофізіологічні проблеми викликані залежністю від препарату.

Олександр Галузинський

“Чесно кажучи, я взагалі б відмовився від використання Налбуфіну. Є більш безпечні знеболювальні, які не завдають такої шкоди здоров'ю та не ускладнюють процес лікування. До того ж коли пораненому бійцю вводять Налбуфін і потім привозять до операційної, після цього препарату пацієнта не бере жодне знеболювальне”.

Який період для бійця, що втратив кінцівку, є найскладнішим

Після травмування з ампутацією кінцівки кожен воїн переживає потужний психологічний стрес. Йому потрібно сформувати нове сприйняття свого тіла. А це досить непросто. Існує ще й така проблема, як фантомний біль, або біль у відсутній кінцівці. Інколи він досить інтенсивний і може тривати місяцями. Фантомний біль проявляється по-різному.

Людина може відчувати відсутню кінцівку, може відчувати біль у відсутній руці або нозі, іноді виникає біль в області кукси. Наразі розробляються нові методи лікування фантомного болю, проте стовідсоткової гарантії, що біль не виникатиме, вони не дають.

Олександр Галузинський

“Навчитися жити з протезом – це теж важка фізична праця. Потрібно тренувати тіло, вчити м'язи та мозок жити у новому режимі. Але психологічно людині стає легше. Мені здається, коли людина провела велику кількість часу в інвалідному візочку, а потім встала й пішла, навіть на протезах – це велика фізична та психологічна перемога”.

У більшості пацієнтів настрій бойовий. Всі хлопці тримаються стійко. Ми пишаємось тим, як вони переносять страждання та негаразди пов'язані з хворобою. Потрібно сказати, що їхній стан також залежить від того, як довго вони хворіють. У багатьох ми бачимо на обличчі не лише перенесені жахи війни, а й втому від лікарні та болючих маніпуляцій. Але всі розуміють, що потрібно пройти цей довгий шлях, щоб знову отримати можливість жити повноцінним життям.