Вносити добрива за принципом «що вніс сусід» — завідомо провальна стратегія

З початку повномасштабної війни одним із найбільших викликів для агропродовольчого сектору стало забезпечення добривами. Як розвиватиметься ринок добрив в Україні найближчим часом та як аграріям оптимізувати живлення рослин — у розмові із засновником компанії Makosh Віктором Поліщуком.

Компанії Makosh 10 років. Назвіть кілька основних віх розвитку, моменти, з якими складно було справитися, і навпаки.

Віктор Поліщук: Чи не найскладніший, але водночас один із найцікавіших моментів — коли ми почали виробляти добрива під нашим брендом. Довго розробляли формули, обирали заводів-виробників, налагоджували логістику, оскільки завжди прагнемо до найкращого результату для наших клієнтів. 

Цікавим був процес відкриття відділу «Аудиту Ґрунту», адже перед нами було завдання — давати максимально розгорнутий та якісний аналіз, який буде інформативним і допомагатиме оптимізувати живлення. Ми обирали з найкращих європейських та американських лабораторій, шукали та навчали фахівців, які змогли відповідно до результату аудиту надавати розгорнуті рекомендації щодо оптимізації живлення. 

Як змінилася робота компанії з початком війни росії проти України?

Віктор Поліщук: Зараз у аграріїв є проблема з реалізацією зерна. Вони скорочують площі посівів, відповідно, купують значно менше добрив. Також багато сільгоспвиробників, зокрема наших клієнтів, залишилися на тимчасово окупованих територіях. Війна принесла зміни в агросектор, і їх відчуває кожен гравець цього ринку. 

Як змінився ринок добрив від початку повномасштабного вторгнення, адже у цьому сегменті домінували білоруські та російські продукти? 

Віктор Поліщук: Ми не працювали з російськими та білоруськими товарами, а імпортували добрива з ЄС, тому нашу компанію якісь глобальні зміни не торкнулися. Інші ж компанії в прискореному режимі шукали нових постачальників і створювали певну дестабілізацію на ринку. Наші ж клієнти змін не відчули — отримували все вчасно та найкращої якості.  

Скільки тонн добрив компанія імпортує на рік?

Віктор Поліщук: На сьогодні компанія імпортує понад 150 тис. тонн добрив на рік. Звісно, щороку ми підвищуємо для себе цю планку й не зупиняємося на досягнутому. 

Які продукти є топовими?

Віктор Поліщук: Наші топові продукти — це MAKOSH 18+ B, Zn, АМІАЧНА СЕЛІТРА PULAN, Селітра Anvistar, SALETROSAN 30, NPK MAKOSH Z CYNKIEM, MAKOSH UNIVERSAL Z BOREM. 

З яких країн надходять продукти, і як нині з логістикою?

Віктор Поліщук: Наразі ми працюємо з Польщею, Болгарією та Литвою. Звісно, логістика зараз значно ускладнена з багатьох причин, але нам вдалося налагодити цей процес. 

Чи плануєте відкривати власний завод? 

Віктор Поліщук: Ні, відкриття заводу в планах немає.

Хто ваш клієнт: малий, середній, великий виробник?

Віктор Поліщук: Ми працюємо з усіма аграріями незалежно від банку землі. Чи це маленький фермер-одноосібник, чи великий агрохолдинг зі 100 тис. га і більше — якість продукту від цього не зміниться. В асортименті у нас є мінеральні добрива у пакованні від 50 кг, а добрива для листового живлення — від 5 л та 25 кг відповідно, тому можемо закрити потреби усіх клієнтів.

Якщо говорити про новаторські підходи та послуги у вашій роботі, розкажіть детальніше, про що йдеться?

Віктор Поліщук: Ми займаємося виключно живленням рослин, адже впевнені, що стати фахівцем можливо лише в одній сфері. Послуга «Аудит Ґрунту» була створена для того, аби комплексно підійти до живлення рослин і сфокусуватися на тому, що дійсно необхідно для якісного врожаю. 

Чи можете поділитися кейсами з реальними цифрами, коли аграрій отримував більший врожай за менших витрат завдяки послузі «Аудит Ґрунту»? Про які кошти йдеться, на скільки менші витрати? 

Віктор Поліщук: Заощадити на добривах завдяки «Аудиту Ґрунту» можна і на 20, і на 50%. От, наприклад, наш аграрій з Ямпільщини зекономив понад 30% на площі 400 га. Навесні 2022 року перед посівом ярих він проводив «Аудит Ґрунту», щоб спланувати технологію вирощування та систему живлення під посів озимого ріпаку та пшениці. Результати дослідження показали, що у ґрунті високий вміст калію. На даній площі власник господарства уже вніс NPK-добрива, проте стало зрозуміло, що внесення калію не є обов'язковим. 

На осінь було прийнято рішення — сіяти з азотно-фосфорними добривами. Як результат аналізу ґрунту — аграрій скоригував систему живлення під майбутні посіви на дослідній площі та заощадив кошти на живленні. Адже азотно-фосфорні на 30% дешевші, ніж NPK добрива. 

У компанії діє сервісна підтримка «Агроном 24/7». У чому її основна цінність для клієнтів?

Віктор Поліщук: Багато аграріїв не мають спеціальної агрономічної освіти або агронома у господарстві, тому часто вносять добрива за принципом «що вніс сусід — буду вносити і я», а це завідомо провальна стратегія. 

Тому ми створили безкоштовну сервісну підтримку «Агроном 24/7», щоб усі аграрії могли отримати експертні відповіді на запитання щодо живлення, які їх хвилюють. Послуга була створена насамперед для вдосконалення рівня живлення рослин в Україні. Основну мету даної програми бачимо в підтримці українських фермерів на шляху до отримання стабільно високих урожаїв, підняття агровиробництва на новий рівень. Спільними силами з аграріями ми прагнемо будувати якісне живлення українських земель. 

На нашому сайті номери телефонів, за якими можна зателефонувати та отримати консультацію абсолютно безкоштовно щодо вирощування та живлення овочів, плодово-ягідних та польових культур. 

На вашу думку, як розвиватиметься ринок добрив в Україні найближчим часом?

Віктор Поліщук: Ринок добрив повністю залежить від ринку зерна. Якщо ринку зерна не буде, важко доведеться усім гравцям агроринку — постачальникам та виробникам добрив, засобів захисту рослин, продавцям техніки тощо. Аграрії вирощують зерно, аби отримати прибуток і, відповідно, розвиватися завдяки цьому прибутку, вкладати отримані кошти. 

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua