Маленькі "оселедці" у великій бочці: чому молодші класи переповнені, а влада не діє
Маленькі "оселедці" у великій бочці: чому молодші класи переповнені, а влада не діє

Маленькі "оселедці" у великій бочці: чому молодші класи переповнені, а влада не діє

"Телеграф" дізнався, чому влада дозволяє ущільнювати класи і що про це думають освітні експерти

В багатьох початкових класах українських шкіл склалася критична ситуація із викладанням освітніх дисциплін та оптимізацією процесу навчання. Причиною тому, окрім появи сотень тисяч маленьких переселенців, викликаної широкомасштабним вторгненням рф, є небажання влади вирішувати питання щодо оптимальної кількості дітей у класі, що призводить до збоїв у їхньому розвитку.

Чи справді все так погано і, чи є надія на зміни в законодавстві? У складному питанні розбирався "Телеграф".

Норми залишили в минулому

До "великої" війни в Україні були чіткі стандарти наповнюваності класів початкових шкіл: не менше п'яти і не більше 24 учнів у класі. Проте 2022 року Верховна Рада внесла тимчасові зміни в Закон про загальну середню освіту і скасувала ці обмеження на час воєнного стану. Тепер школи можуть законно перевищувати раніше встановлені норми.

Так, цього року в одній зі шкіл під Києвом сформували 17 перших класів, куди зарахували по 40 з гаком дітей.

В інших школах число класів, навпаки, зменшують, об'єднуючи учнів однієї паралелі. Зазвичай скорочення відбувається у 2-х, 3-х та 4-х класах, коли стає зрозуміло, скільки дітей залишаються за кордоном. Однак змусити школу вдатися до таких кроків може і брак фінансів. Адже менша кількість класів вимагає меншого числа вчителів, навчальних приміщень і інших ресурсів.

Світовий досвід

— В освітніх супердержавах 20 учнів — це зазвичай максимум для класу при навчанні наживо. Якщо говорити про те, що понад 1 мільйон українських учнів через війну перебувають за кордоном, то обмеження кількості учнів на рівні законодавства однозначно не лише б підвищило якість освіти, а й зберегло б роботу для якомога більшої кількості вчителів, — каже в коментарі "Телеграфу" засновниця Новопечерської школи (Київ) і голова громадської спілки "Освіторія" Зоя Литвин.

Такої ж думки дотримується авторка підручників і посібників у рамках реформи МОН "Нова українська школа" (НУШ) Інна Большакова. Однак, за її словами, аби говорити про "щось" на рівні законодавства, треба хоча б дотримуватися чинних норм.

— Ніхто не хоче рекламувати маленькі класи. Але чомусь почалася реклама великих. Дійсно, в результатах міжнародного дослідження PISA написано, що великий клас не є основним чинником, який суттєво впливає якість навчання.

При цьому чомусь ніхто не враховує інші факти. Наприклад, великі класи у британській школі. Ніхто не бере до уваги, що в класі працює вчитель і асистент вчителя. Тобто дві доросли людини покривають клас 28-30 учнів. Відповідно ми маємо рахувати не кількість класів, а кількість учнів, яка припадає на одного вчителя конкретного класу.

Таким чином ми спотворюємо картину і вириваємо окремі чинники із загального контексту. Це дослідження є вигідним для МОН, хоча на нього багато критики за кордоном, — каже експертка з питань освіти Інна Большакова.

За її словами, асистенти та помічники вчителів відповідають за читання в класі, тобто вчать тих дітей, які не встигають за іншими. Вони збирають таких дітей у групи чи пари і проводять їм додаткові консультації. Тобто це окремий спеціаліст. Для дітей з інклюзією є дефектологи, які також проводять заняття. У нас же працює один вчитель у одному класі, що суттєво погіршує навчання дітей.

Діти, які відстають, залишаються без уваги

За словами дитячої психологині Інни Большакової, дуже багато енергії вчителя йде не на навчання, а на організаційні процеси.

— Що більший клас, то більше запитів дітей, то більше запитів не навчальних. Тоді вчитель виснажується і до навчання руки не доходять. Хоча б утримати дітей в класі, щоб ніхто не розбив собі ніс.

Якщо це онлайн-навчання, то тим паче. Бо воно передбачає ще меншу кількість дітей. В екрані зуму має бути 9 віконечок. Це ключова цифра, бо стільки об'єктів потрапляє в поле зору вчителя. Тоді хто не потрапляє в поле зору вчителя? Діти, які відстають.

Відповідно діти, які потребують додаткової уваги зараз перебувають у найгіршому стані. А також переселенці, діти з обмежених сімей, напівсироти. Це ті діти, яких держава має захищати в першу чергу. Та натомість їх залишають напризволяще.

Вчителі теж виснажуються і до них приходить стільки ж виснажених дітей. Яка користь цього навчання? Я наголошую, навіть якщо зменшити кількість учнів на 8 осіб — це колосальна різниця. Адже велика кількість дітей в класі створює великий шум. І тому дитина в такому шумі підсвідомо перебуває у тривожному напруженому стані, — заявляє експертка.

Вона також звертає увагу на те, що маленькі діти зазвичай контактні й включаються у взаємодію з усіма. Тому вчитель у великому класі не може організувати ті види діяльності, які пропонує "Нова українська школа". Адже у класі з 40 учнями вчитель замість інноваційних методик змушений переходити до старих радянських методик. Тобто замість дискусії, викликати одну людину до дошки з крейдою чи презентацією, щоб решта дітей мовчали та слухали.

— Влада хоче зекономити кошти і робить крок до того, щоб відмовитися від паростків демократичного устрою, що почалися з впровадженням НУШ. У нас закон передбачає, щоб клас ділився на дві підгрупи за основними предметами. Як правило, це українська мова і математика. Однак зараз у деяких регіонах у вчителів забирають ці години і не дають можливість поділити клас навпіл. Знову ж таки — економія та нераціональний розподіл коштів. Треба не тренінги для вчителів створювати, а давати гроші, не забираючи години. Освіта зараз потребує складних, але важливих рішень, — підсумовує авторка підручників НУШ та методики інтегрованого навчання.

Що каже Міністерство освіти і науки

Голова Держслужби якості освіти Руслан Гурак в інтерв’ю "Телеграфу" пояснював, більша кількість учнів в класах — то навіть на краще: "Більшість досліджень вказує, що вчителі якраз добре справляються, і велика кількість дітей в класі несуттєво впливає на результати навчання учнів. Все залежить від майстерності вчителя і педагогічного колективу".

"Телеграф" звернувся до Міносвіти із питанням, чи отримали вони очікувані результати щодо зміни правил наповнюваності класу у червні 2022 року.

Як повідомили у міністерстві — ситуацію вивчають, тому чи розглядається можливість відновлення чітких стандартів щодо кількості учнів у класі поки повідомити не можуть.

— До повномасштабного вторгнення російської федерації в освітній субвенції на 2022 рік було передбачено 5 млрд грн для поділу класів на групи. Однак, згідно з державним бюджетом України на 2023 рік, загальний обсяг освітньої субвенції вийшов на 18,9 % меншим, аніж прогнозували. Враховуючи обмежений фінансовий ресурс в умовах воєнного стану, на 2023 рік в освітній субвенції враховано тільки 0,5 млрд грн для поділу класів на групи.

Мусимо зазначити, що фінансування поділу класів на групи може здійснюватись як за рахунок освітньої субвенції, так і за рахунок коштів місцевого бюджету. Тож якщо у класі багато учнів і їх кількість можна поділити, заклад освіти повинен дотримуватися освітнього законодавства. Батьки учнів класів, в яких не здійснюється поділ на групи, мають право звертатися до керівника закладу освіти або місцевої ради та порушувати питання поділу класів на групи, — заявляють у МОН.

Важливо розуміти, що повернення обмеження кількості учнів у класі вимагатиме збільшення числа вчителів і приміщень. При цьому все одно звучатимуть голоси скептиків, що збільшення кількості класів матиме обмежену педагогічну цінність і відволікатиме гроші від більш ефективних інвестицій.

Теги по теме
Дети Школа Образование
Источник материала
Поделиться сюжетом