Розмінування територій охоплює щонайменше три пункти Формули миру Зеленського: Чому це так важливо

Богдан Драп'ятий пояснив, чому міни такі небезпечні.

Проблематика розмінування територій України охоплює щонайменше три пункти Формули миру президента Володимира Зеленського – «Радіаційна і ядерна безпека», «Енергетична безпека», «Протидія екоциду». Чому розмінування настільки важливе, пояснив Богдан Драп’ятий у статті «Розмінування. Наскільки масштабна проблема і як її вирішувати?».

«Наприклад, реалізація восьмого пункту «Протидія екоциду» (факти цілеспрямованого негативно впливу на природне середовище, у тому числі під час бойових дій). Свідомим і цілеспрямованим актом екоциду став підрив 6 червня 2023 року російськими військовими Каховської гідроелектростанції, що спричинило найбільшу техногенну й екологічну аварію за останні десятиліття», – пише автор.

Драп’ятий нагадав, що підрив Каховської ГЕС призвів до затоплення понад 80 населених пунктів, загибелі людей, знищення флори і фауни, зменшення кількості генерації електроенергії для потреб цивільного населення, відсутності водопостачання в міста-мільйонники та інші населені пункти, а також до значного підвищення рівня потенційної загрози аварії на Запорізькій АЕС.

«Велика кількість мін та інших вибухонебезпечних предметів потрапила у Дніпро, і невідомо, скільки їх руслом річки віднесло до Чорного моря. Важко уявити наслідки екологічної катастрофи. Питання навіть не в їхній детонації, а в кількості шкідливих речовин і металів, які потрапили в екосистему річок, морів, ґрунту, ґрунтових вод, — цинку, заліза, ртуті, хрому та інших», – додав Драп’ятий.

За його словами, не можна бути впевненими, що Росія не вдасться до наступного терористичного акту і не підірве одну з найбільших у Європі атомних електростанцій — Запорізьку АЕС, яка з лютого 2022 року перебуває під російською окупацією. Причому, як зазначив заступник глави МВС, надзвичайно високим є ризик того, що детонація мін може статися після деокупації Запорізької АЕС з метою дискредитувати українську армію та призупинити контрнаступ.

«Отже, питання мінування росіянами об’єктів критичної інфраструктури, особливо атомної електростанції, є одним із найбільш глобальних, що потребують особливої уваги всього світу при здійсненні розмінування», – пише автор.

У контексті протидії екоциду окрему увагу, за словами Драп’ятого, необхідно звернути на проблему мінування лісу. Адже коли вибуховий пристрій детонує, майже одразу займаються суха трава та дерева. Як наслідок, майже щоразу виникає лісова пожежа, відповідно, відбувається стихійне знищення флори і фауни. За даними Рахункової палати України, загалом станом на кінець 2022 року в державі вже постраждало 3 млн га лісу, що становить майже третину лісового фонду країни (до початку вторгнення офіційна площа лісів сягала 10,4 млн га).

Нагадаємо, з початку повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого минулого року, від мін загинула 251 людина, ще 529 – дістали поранення різної тяжкості. При цьому  потенційно вибухонебезпечними предметами забруднено близько 174 тис. кв. км., у тому числі 14 тис. кв. км акваторій річок, водойм і водосховищ України, прибережних акваторій Азовського та Чорного морів. Тобто вибуховими предметами забруднено 30% території України.