Звуки трембіт та останні оплески: у Франківську попрощались із відомим музикантом, який загинув на фронті
Звуки трембіт та останні оплески: у Франківську попрощались із відомим музикантом, який загинув на фронті

Звуки трембіт та останні оплески: у Франківську попрощались із відомим музикантом, який загинув на фронті

Андрій Чепіль мрія навчитися грати джаз та відкрити в Україні джазове кафе.

В Івано-Франківську звуками трембіт та рогів прощались із загиблим 29-річним захисником України Андрієм Чепілем. Головний сержант взводу загинув 28 червня в бою на Запорізькому напрямку. Але вважався зниклим безвісти - доки експертиза ДНК не допомогла ідентифікувати його тіло.

Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Алли Пасс.

З воїном прощались оплесками та звуками трембіт

Під тужливі звуки трембіт та оплески Івано-Франківськ проводжає в останню путь Героя Андрія Чепіля. Чоловік був професійним музикантом. Він грав на сопілці, саксофоні, кларнеті, клавішних та гітарі. Однак слави зажив саме як трембітар у рок-фольк-команді "КОРАЛЛІ".

"Коли він прийшов, половину програми зразу зіграв з нами так, як треба. Через кілька днів поїхали вже на наш перший спільний фестиваль. Це насправді рекорд, я би сказав. Бо зіграти так, як має трембіта грати, я дуже мало таких людей знаю. І тим більше зіграти по нотах", - каже фронтмен гурту "КОРАЛЛІ" Мишко Адамчак. 

На похороні у церкві місця вільного немає - люди стоять на вулиці. З інструментами прийшли не лише музиканти, а й містяни, які знали Андрія. Так вони вшановують загиблого музиканта. 

Андрій Чепіль від перших днів великої війни захищав Україну

Строкову службу Андрій проходив в оркестрі почесної варти при президентському полку. Тож військових навичок - жодних. Втім, отримавши повістку на початку повномасштабного вторгнення, - не вагаючись пішов до військкомату, хоча міг виїхати до США, оскільки родина отримала "Зелену карту". 

"Я розуміла, що немає сенсу його вмовляти не йти, бо він чоловік. Він пішов захищати не тільки державу - він пішов захищати мене, свою сім'ю", - каже дружина Андрія Богдана Чепіль. 

"У нього постійно мерзли руки. І бабуся все казала: Андрійку, як ти будеш в армії служити? А він: ще не такі служать, і я буду. Він так жив тим: мушу своїм хлопцям помогти. Коли не ставало грошей на прилади нічного бачення, він продав власний автомобіль", - згадує батько військового. 

Андрій Чепіль вмів мотивувати та вести за собою людей

Він взяв собі позивний "Кріс" - колись у Карпатах так називали вогнепальну зброю. Спочатку кулеметником 7-го мотопіхотного батальону звільняв Ізюм та Куп'янськ. А потім перевівся до штурмовиків, в 47-му бригаду "Магура" головним сержантом взводу.

У Німеччині на базі НАТО, вже як командир бойової машини, опанував "Бредлі". В абсолютно творчої людини на війні  прокинувся, схоже вроджений, талант воїна.  

"Він виділявся, був впевнений в собі, твердий у своїх діях, думках. Попри всю творчість натури, він був дуже міцним. Згодом, коли він став командиром відділення, взводу, він провів людей за собою. Він був тим, хто вмів запалювати, мотивувати. Він завжди був одним з перших, хто йде в бій", - каже бойова медикиня "Магура". 

Військовий із побратимами потрапив у засідку окупантів

Наприкінці червня його бригада мала штурмувати ворожі окопи на Запоріжжі. Але ворог влаштував засідку.

"Це були кулеметна засідка. Нас чекали, нас запустили максимально близько і замкнули. Останні слова в рацію від Кріса, що він поранений, ворог дуже близько", - згадує бойова медикиня "Магура". 

Лише через місяць, ризикуючи власним життям, побратими змогли забрати його останки. Опізнати героя змогли за допомогою  ДНК-експертизи. Його молодший брат, який воював пліч-о-пліч з Андрієм, але потрапив до лікарні, шкодує що в свій останній бій той пішов без нього. 

Андрій мріяв навчитися грати джаз

Рідним загиблого пластуни вручають "Залізний хрест" - традиційну посмертну нагороду. Як свого часу Шухевич та Бандера, ЧепІль був у цій скаутській молодіжній організації. Сотні людей, що прийшли  попрощатися з ним, оплесками проводжають жалобний кортеж. А рідні згають мрії Андрія, яких у нього було ще більше, ніж талантів.

"Він хотів навчитися грати американської музики, мріяв прекрасно грати джаз. А де, як не в Америці вчитися грати джаз? Хотів набратися цього досвіду, повернутися і ділитися своїм досвідом вже тут, в Україні, мріяв відкрити джазове кафе", - каже дружина Богдана Чепіль. 

Друзі і дружина загиблого героя вже домовилися після перемоги створити в Україні крутий музичний фестиваль пам'яті Андрія Чепіля, аби його ім'я і далі надихало людей на нові звершення. 

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Під плач трембіт і рогів: в Івано-Франківську вшанували загиблого воїна Андрія Чепіля

Нагадаємо, Андрій Чепільбув івано-франківським музикантом, пластуном, громадським активістом. Грав на саксофоні та був вокалістом. Проходив строкову службу у військовому оркестрі почесної варти при президентському полку. Учасник кавер гуртів "Frisson Band", "Smerichka". Трембітар у фольк-рокгурті "КОРАЛЛІ".

Источник материала
Поделиться сюжетом