Межі немає. Втрати російської армії перевищили 300 000 – чому це не зупиняє РФ

Українські сили оборони знищили понад 300 000 російських військових.

Ситуація на фронті залишається складною: попри великі втрати, російська армія щоденно атакує українські позиції, каже командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський.

Для будь-якої цивілізованої країни рівень втрат, яких зазнають росіяни, був би колосальним та призвів до завершення війни, каже LIGA.net головред Defense Express Сергій Згурець. Але з Росією це не працює.

Чому психологічної межі, яка може вплинути на РФ, не існує – коротко.

ЩО СТАЛОСЬ. 31 жовтня Генштаб ЗСУ повідомив: втрати армії РФ в Україні перевищили 300 000 осіб. Попри це, окупанти наступають у районах Куп'янська, Бахмута, Авдіївки, Мар'їнки та Старомайорського.

За добу на лінії фронту сталося 36 бойових зіткнень.

У жовтні більша частина втрат РФ припала на Авдіївський напрямок – понад 7000 осіб за останні два з половиною тижні, каже LIGA.net речник об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку полковник Олександр Штупун. З них понад 500 – за останню добу.

При цьому росіяни не полишають спроб оточити Авдіївку. Ситуація складна, але контрольована, наголошує Штупун.

Протягом доби українські захисники відбили п'ять атак у районах самої Авдіївки, Тоненького та Первомайського. У районах Мар'їнки та Новомихайлівки відбито понад 15 атак. Спроба штурму російської армії у районі Старомайорського також захлинулася.

На Лимано-Куп’янському напрямку росіяни зберігають значну активність, розповідає LIGA.net начальник служби зв’язків з громадськістю Командування Сухопутних військ Володимир Фітьо. 

"За добу противник завдав вісім авіаударів та 16 ударів дронами-камікадзе, – перераховує Фітьо. – Також було 736 обстрілів. Зокрема, чотири – з РСЗВ, 67- артилерійських, 156 – мінеметних".

Втрати окупантів на напрямку склали 112 осіб особового складу.  

У районі Бахмута противник суттєво посилив своє угруповання та перейшов від оборони до активних дій, повідомляє командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Для будь-якої цивілізованої країни такі втрати були би колосальними, каже LIGA.net головред Defense Express Згурець.

Але навіть 300 000 загиблих не є тим психологічним показником, який матиме резонансні наслідки для Росії. З одного боку – пропаганда, з іншого – бідність росіян дозволяють російському керівництву або залякувати людей і відправляти на фронт, або за рахунок військових виплат набирати людей, які готові гинути на війні, каже Згурець.

Тож на плани росіян знищити Україну це не впливає – і вони намагається просунутися вперед одразу на декількох напрямках.

На Лимано-Куп’янському напрямку ворог адаптується, уточнює Фітьо: "Техніку економлять, але кидають у бій штурмові підрозділи".

Схожа ситуація на Таврійському напрямку – Сили оборони вибили велику кількість ворожої техніки, тому її застосовують обережніше, говорить Штупун: "Чи відбувається це через те, що вони формують новий ударний кулак, чи дійсно техніки лишилось мало – зараз сказати важко".

Натомість, після триденного відносного затишшя значно активізувалась ворожа штурмова авіація по лінії фронту. Зокрема, минулої доби на Таврійському напрямку окупанти завдали 21 авіаудар.

ЩО ДАЛІ. Навряд чи є показник втрат, який стане психологічно значимим для росіян, припускає Згурець. Незмінність вищого командного офіцерського складу у ворожій армії цьому сприятиме.

Сержантського та офіцерського складу на рівні командирів рот та батальйонів у російської армії вже не існує, він оновлюється по колу, бо постійно гине, пояснює Згурець. На ці посади набирають або будь-яких колишніх офіцерів, або курсантів, яких раніше терміну випускають з вишів.

Старші ж офіцери, від командирів корпусів і вище, зберігають свої посади.

Російське командування відштовхується від того, що потенційно мобілізаційні ресурси переважають українські в чотири рази. Тож  вони можуть і далі нехтувати цінністю людського життя.

"Страх і бідність є тими лещатами, в яких існує російське населення. Це два чинники, які зараз формують мобілізаційний ресурс РФ, – наголошує Згурець. – Тому вони і далі будуть лізти на фронт, або сподіваючись заробити перед смертю, або зі страху, що їх вб’ють свої ж".