«Поправки Лозового»: Як Верховний Суд дав нове дихання скандальним змінам у законодавстві
«Поправки Лозового»: Як Верховний Суд дав нове дихання скандальним змінам у законодавстві

«Поправки Лозового»: Як Верховний Суд дав нове дихання скандальним змінам у законодавстві

«Поправки Лозового»: Як Верховний Суд дав нове дихання скандальним змінам у законодавстві

Приклад з Верховного Суду трохи бере й ВАКС.

В Україні через лазівки в законодавстві під назвою «поправки Лозового» можуть закрити низку кримінальних справ. При цьому дров у вогонь підкинув ще й Верховний Суд під керівництвом Всеволода Князєва, якого цього року НАБУ та САП спіймали на хабарі у 2,7 млн дол, пише очільник Центру протидії корупції Віталій Шабунін у статті «Коломойський, Татаров, Альперін. Парламент тягне з «поправками Лозового», рятуючи топ-корупціонерів від покарання».

Одним із перших суперечливих рішень, яке надало «поправкам Лозового» нового дихання, було прийняте Касаційним кримінальним судом ВС у лютому минулого року. Тоді в оній із корупційних справ суд постановив: навіть якщо справу відкрили до введення в дію «поправок Лозового» 15 березня 2018 року, її теж можна закрити після закінчення строків розслідування. 

«Грубо кажучи, Верховний суд надав «поправкам Лозового» зворотної дії в часі, тоді як у законі чітко зазначено, що ці норми, включно з можливістю закрити справу за строками, поширюються лише на справи, відкриті після введення в дію цих поправок», – зазначив Шабунін.

При цьому, як зазначив автор, навіть після початку повномасштабного вторгнення РФ, Верховний Суд не полишив практики приймання таких рішень. Зокрема, 31 жовтня 2022 року вже Об’єднана палата Касаційного кримінального суду ВС за участю чинного голови Верховного Суду Станіслава Кравченка вирішила, що якщо дві справи обʼєднують і в одній із них досудове розслідування почалося після введення в дію «поправок Лозового», то всю справу теж можна повністю закривати.

«Фактично судді Верховного суду перебрали на себе роль законодавців. Ба більше, такі правила почали з’являтися в практиці ВС уже на той момент, коли слідство в багатьох справах було давно завершено й строки рахували геть інакше, ніж це визначили судді. Й протягом усіх цих років питань до таких справ не виникало. В них слідчі судді без проблем надавали дозволи на обшуки, обирали запобіжні заходи, арештовували майно», – пояснив Шабунін.

Паралельно з практикою Верховного суду, а інколи й з посиланням на неї, як зазначив автор перші справи почав закривати й Вищий антикорупційний Суд. Зокрема ВАКС закрив справу щодо ТЕЦ братів Дубневичів зі збитками на 1,4 млрд грн. В рамках справи розслідували розкрадання газу керівництвом Новороздільської й Новояворівської ТЕЦ. Кінцеві бенефіціари схеми — чинний народний депутат Ярослав Дубневич і його брат Богдан. Обидва голосували за «поправки Лозового» в попередньому скликанні парламенту.

Згодом апеляційна палата ВАКС відновила частину закритих у першій інстанції справ, проте, зазначив Шабунін, радіти зарано. Адже далі ці справи потраплять у той-таки Верховний Суд, де, найімовірніше, будуть остаточно поховані.

За даними опитування, проведеного Центром Разумкова на прохання ZN.UA, 54,1% підтверджують, що потрібно скасувати часові обмеження щодо строків розслідування тяжких корупційних злочинів.

При цьому Верховна Рада вже понад місяць не може розглянути законопроєкти №10100 та №10060-2, які мають виправити ситуацію, що склалася. За словами Віталія Шабуніна, очевидно, що таке зволікання правоохоронного комітету, очолюваного народним депутатом Сергієм Іонушасом, неабияк грає на руку корупціонерам.

Источник материала
Поделиться сюжетом