Роль "заспокійливого" відвели міністру оборони Росії Сергію Шойгу. Той взявся запевняти, що окупанти робили все можливе, аби перешкодити українським операціям на лівобережній Херсонщині, і, мовляв, завдали противнику "значних" втрат. Втім, в Інституті вивчення війни вважають, що така риторика навряд чи допоможе зменшити нарікання на військове керівництво країни у російському інформаційному просторі.
Росіяни обурені через ЗСУ на лівому березі Дніпра
Одними із перших про присутність українських військових на лівому березі Херсонщини почали писати російські військові блогери. Їх обурювало, що окупаційне військо не здатне завадити десантним вилазкам Сил оборони.
Так, 21 листопада українці знищили цілу російську штурмову групу під Кринками, а 10 листопада в результаті удару ЗСУ загинули 76 росіян у 1-му батальйоні 35-ї ОМСБр, коли намагалися провести "відволікаючий маневр" у Скадовському районі.
Скарги надходять і безпосередньо від російських солдатів, які діють у районі Кринок на Херсонському напрямку. Так, окупанти розповідають, що:
- командування змушує йти у штурми поранених;
- вони не мають розвідувальних безпілотників, що сповільнює їхні рухи;
- вони не мають достатньої вогневої підтримки;
- військові частини, розташовані поряд, не взаємодіють між собою;
- штаб російського командування на Херсонському напрямку будує невдалі плани, оскільки отримує невірну та запізнілу інформацію;
- окремо критики піддають командувача російського угруповання військ "Дніпро" генерал-полковника Михайла Теплінського.
В Інституті вивчення війни водночас зазначають, що не спостерігають значних змін на Херсонщині, які могли б спричинити ці скарги військових блогерів.
У Росії почали більше сумніватися у своїй "другій армії" світу
Аналіз соцопитування росіян показав, що ті почали менше довіряти військовим, ніж це було на початку повномасштабного вторгнення. Якщо у лютому 2022 року 80 відсотків громадян країни-агресорки довіряли армії, то влітку 2023 року ця кількість зменшилася до 75 відсотків. В Інституті вивчення війни вказують, що це незначне падіння довіри могли спричинити російські блогери, які часто критикують військове керівництво країни. Крім того, аналітики наголосили, що підтримка Кремля залишається на високому рівні – 68 відсотків у 2023 році проти 66 відсотків у 2022.