Попри обіцянки не перешкоджати ввезенню в Україну гуманітарної допомоги, учасники страйку перевізників на польському кордоні створюють перешкоди для її провезення. Про це в коментарі LIGA.net розповів польський волонтер, голова об’єднання Pogoń Ruska Рафал Рошкєвич.
Щоб завести до України медичне обладнання для прифронтових госпіталів і тактмед, йому довелось провести 40 годин в очікуванні на можливість перетнути кордон у пункті пропуску Гребенне – Рава-Руська.
"На прикордонному переході в Гребенному, перед польським шлагбаумом, на обох смугах дороги "ялинкою" розставлені вісім фур. Вони розташовані так, щоб між ними міг проїхати легковий автомобіль або автобус, але не вантажівка", – сказав Рошкєвич.
Біля страйкарів поставлено намет, де смажать сосиски. Поруч — біотуалети. Поліція весело балакає зі страйкарями, їсть ковбаски. Без жодних спроб втрутитися.
Тим часом черга з вантажівок, які хочуть потрапити з Польщі в Україну, тягнеться трохи більше ніж на 60 км – аж до Замостя.
Щоб страйкарі пропустили машину через кордон, водіям потрібно іти з ними на переговори та пояснювати: везуть товар з категорій, які ті обіцяли пропускати. Наприклад, гуманітарку, розповів волонтер. Далі треба чекати, доки учасники блокади дозволять машині проїхати – пропускають по одній машині на кілька годин.
Навіть гуманітарна допомога не пропускається без проблем, розповідає польський волонтер. Його автівку, наповнену медичним обладнанням, пропустили лише після 40 годин таких переговорів.
"Не мало значення, що ми є поляками, що веземо допомогу, від якої залежать людські життя, – такмед для армії під Бахмутом, медикаменти для прифронтових госпіталів. Ми залежали від примхи страйкарів. Після смерті другого українського водія, який чекав на оформлення, я запитую себе: скільки людей втратили здоров’я чи життя через те, що медична допомога та підтримка українській армії не надійшли вчасно?" – говорить волонтер.
"Ми – волонтери, які виїжджають у вільний від роботи час і після повернення маємо повернутися на роботу. До того ж після майже двох діб на кордоні треба ще дістатися на схід України. Після такого виснажливого очікування рухатися далі просто небезпечно, навіть не в’їжджаючи в зону бойових дій", – додав він.
Рошкєвич також зауважив, що поки українські водії сидять у своїх TiRах, страйкарі приїжджають на кілька годин, відбувають зміну і повертаються додому. "Тому українці позбавлені можливості заробити, а поляки, які страйкують, ні", – сказав волонтер.
Він також нагадав, що політик Рафал Меклер, який є одним з лідерів страйку, також був одним із лідерів кампанії "Це – не наша війна", яка мала зменшити бажання поляків допомагати Україні.
"Я абсолютно з ним не згоден. Це наша війна – і в польському, і в європейському вимірах. Їхні дії завдають шкоди не лише інтересам України, а й насамперед нашій країні. Сподіваюся, цей саботаж буде припинено. Інакше, можливо, тим перевізникам, які сьогодні протестують, доведеться стояти на німецькому кордоні через 5 років, коли німецькі перевізники блокуватимуть вантажівками доставляння гуманітарної допомоги до обложеної Варшави", – додав волонтер.
- 30 жовтня 2023 року польські перевізники анонсували блокаду всіх пунктів пропуску на кордоні з Україною. Україна звернулася до ЄС розібратися із можливим блокуванням пунктів пропуску. 6 листопада Польські перевізники розпочали блокаду кордону з Україною та озвучили вимоги.
- За підрахунками Європейської бізнес-асоціації, в середньому один день блокади пунктів пропуску на польському кордоні коштує одній компанії втрат у розмірі близько 1 млн грн. Сукупні втрати перевищили 300 млн грн.