Шантаж та зв'язки з Кремлем. Як Орбан бере Україну в заручниці та що з цим зробить ЄС

Прем’єр Угорщини Віктор Орбан погрожує президенту Євроради Шарлю Мішелю підірвати політику ЄС щодо України. "Заміновані" всі рішення, попереджають євродипломати видання Politico.

"Будапешт вирішив грати на речах, які важливі для більшості країн ЄС, – пояснює LIGA.net голова комітету з євроінтеграції та ексвіцепрем'єрка Іванна Климпуш-Цинцадзе. – Заради своїх цілей".

Що блокує Орбан, які насправді причини можуть рухати угорським лідером та як проблему вирішуватиме ЄС – розбиралась LIGA.net.

НА ЧОМУ СПЕКУЛЮЄ ОРБАН

Від Угорщини залежать чотири важливі питання: макрофінансовий пакет на 50 млрд євро на 2024-2027 роки; військова допомога від ЄС на 20 млрд євро на 2024-2027 роки; 500 млн євро поточної військової допомоги (Угорщина вже блокує), початок переговорів про вступ України до ЄС. 

Угорщина висувала різні пояснення, чому вона проти.

Найчастіше – невдоволення українськими законами щодо мови, освіти та щодо нацменшин. Вимогу змінити їх закріпили навіть у рекомендації Єврокомісії про відкриття переговорів про членство, яку готувала команда єврокомісара з розширення ЄС – угорця Олівера Варгеї.

Угорщина спекулювала на цій темі і раніше при блокуванні інших важливих для України питань, нагадує LIGA.net голова парламентського комітету з євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе (Євросолідарність).

"Україна і тоді, і зараз була налаштована конструктивно. І знаходила рішення з іншими країнами, – переконує нардепка. – Але, на жаль, Угорщина вела свою політику іншим чином. Сійярто (голова МЗС Угорщини. – Ред.) міг приїхати до Києва, дати одну пресконференцію, а в Будапешті говорити протилежне своїм словам на 180 градусів".

Насправді питання меншин не коштує виїденого яйця, пояснює LIGA.net голова угорської громади у Києві Тібор Томпа.

"Угорська меншина в Україні має набагато більше прав, ніж прописано в Європейській хартії регіональних мов та рамковій хартії національних меншин, – каже він. – Меншини – це суто привід Орбана".

Проблема меншин навіть не згадується у листі Орбана до Шарля Мішеля, звертає увагу він: "Тому що Європа на це вже дивиться крізь пальці... Я був нещодавно у Берегові на Закарпатті. Навпаки, найбільша проблема з угорською меншиною – що вони не володіють українською мовою".

Україна у вересні запропонувала Будапешту дорожню карту з вирішення цієї проблеми. Але, як стверджує віцепрем'єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина, політично Угорщина у цьому не зацікавлена.

Питання меншин – не єдине, до якого апелює Угорщина.

Орбан у листі до Мішеля, за даними Politico, розкритикував стратегію ЄС і поставив під питання доцільність підтримки України на тлі затягування допомоги з боку Конгресу США. Раніше, блокуючи європейську війському допомогу, Угорщина заявляла, що від цього нібито страждають інші інтереси ЄС. А санкції проти Росії шкодять угорській економіці.

Невдовзі можуть з’явитися і нові відмовки. З 17 листопада уряд Угорщини поштою проводить референдум, в якому чотири питання стосуються України та сформульовані маніпулятивно. Одне з них звучить так: "Чи погоджуєтесь ви, щоб Україна, де йде війна, стала повноцінним членом ЄС і принесла війну нам на поріг?" Варіанти відповіді – так або ні.

Все це Орбан теж зможе використати в антиукраїнській риториці.

ЩО НАСПРАВДІ РУХАЄ ОРБАНОМ

Орбан "замінував" весь процес прийняття рішень ЄС щодо України, каже Politico європейський дипломат. Це – частина стратегії тиску на Єврокомісію, щоб та виділила Будапешту 13 млрд євро, які наразі заблоковані за порушення верховенства права в Угорщині.

Конфлікт Орбана з Євросоюзом триває останні років п’ять, розповідає LIGA.net Григорій Месежніков, голова Інституту громадських справ у Братиславі (Словаччина). Через те, що його форма правління в Угорщині суперечить європейським нормам.

Остання витівка Орбана – пропозиція запровадити в Угорщині кримінальне переслідування за іноземний вплив. Цей законопроєкт навіть жорсткіший за російський про іноагентів, каже Томпа. 

Дивіться також: Партія Орбана розвісила в Угорщині "ганебні" білборди з фон дер Ляєн – фото

Угорщина зробила багато кроків, які порушують принципи верховенства права, свободи медіа як для країни-члена ЄС, додає Климпуш-Цинцадзе. Через це ЄС і вводить обмеження на фінансування – фактичні санкції.

Інша причина – зв’язки з Кремлем, вважає Месежніков.

Зокрема, економічні. 17 жовтня Орбан єдиним з лідерів ЄС зустрічався в Пекіні з російським диктатором Володимиром Путіним. Невдовзі після зустрічі Газпром пообіцяв постачати більше газу Угорщині, а Росатом активізував роботу над угорською АЕС Пакш-2.

"Я думаю, що основною мотивацією Орбана зараз є: а) кошти; б) зв'язки з Кремлем, – додає Климпуш-Цинцадзе. – І вже в третю чергу як привід буде переймання правами національних меншин в Україні".

РОЗТЯЖКА: ЩО РОБИТИМЕ ЄС

Шарль Мішель у Києві пообіцяв робити все, щоб переконати 27 країн-членів та добитися позитивного результату для України у грудні. Та 27 листопада поїде до Будапешту на переговори з Орбаном.

Всередині ЄС можливі декілька варіантів.

Щодо макрофінансового пакету на 50 млрд євро для України – є механізм, щоб обійти вето. Замість угоди України з усім ЄС – укласти двосторонні угоди України і 26 країн-членів, які готові допомагати. Аналогічно можна зробити з військовим пакетом на 20 млрд євро.

"Це більш кропіткий процес, це може бути допомога країн-членів або груп країн-членів, а не ЄС в цілому", – пояснює LIGA.net Вероніка Мовчан, директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та фахівчиня з відносин Україна-ЄС.

Ризик такого підходу – підрив єдності Євросоюзу, додає Мовчан: "Це не означає, що створюється ризик для розпаду ЄС. Але розбіжності накопичуються, і треба шукати їх розв'язки".

Щодо переговорів про вступ України – тут у будь-якому випадку потрібен консенсус всіх держав-членів. У ЄС є два варіанти – і обидва ризиковані.

Перший – піти на поступки Орбану. Ще 22 листопада представник Єврокомісії говорив, що грошей з фонду підтримки для Угорщини не буде. Але вже 23-го комісія погодилась виділити угорцям авансом 900 млн євро, які ще мають затвердити 8 грудня.

Це часткова поступка, каже Томпа. Гроші мають цільове використання – на розвиток відновлюваної енергетики, їх виділятимуть поступово за позитивні зміни у сфері верховенства права.

"Це і пряник, і водночас кнут", – пояснює він.

Євросоюз може йти на подальші поступки, не виключає Месежніков. Якщо вирішить, що рух України до ЄС важливіший за проблеми з верховенством права в Угорщині.

Але це ризик легітимізувати шантаж та зробити Україну ще більшою заручницею у відносинах між Брюсселем та столицями.

Наприклад, демократичні партії у Словаччині вже побоюються, що шантажем може користуватися новий проросійський прем’єр Роберт Фіцо, пояснює Месежніков: "Що Фіцо пообіцяє ЄС не блокувати Україну, а Євросоюз взамін не критикуватиме те, що відбувається у Словаччині".

Другий – відкласти рішення про переговори на березень-2024, посилити за цей час тиск на Угорщину, дати Україні підтягнутися до нових вимог.

Відсутність зеленого світла у грудні точно не буде позитивною новиною для України, каже Мовчан. Технічно це означатиме не припинення, але гальмування шляху до ЄС – Єврокомісія навряд зможе почати перевірку українського законодавства на відповідність європейському (скринінг).

Проблема з Угорщиною не зникне до березня, вважає Мовчан: "Тільки загостриться – кожне гальмування підживлює сторону, яка гальмує".

Українцям треба готуватися, що шлях до ЄС може бути дуже нервовим, попереджає вона: "В якийсь момент ми точно опинимося в ситуації, коли консенсусу не буде. Близько 100 голосувань потребуватимуть такого консенсусу. Хочеться, що принаймні початок був легшим".

Проблема з Угорщиною вказує на ширший контекст, підсумовує Клипуш-Цинцадзе: "Для ЄС настав час дивитися всередину себе і шукати інші інструменти. Як впливати на недобросовісних членів, які мають доступ до всіх переваг ЄС, і одночасно підривають Європейський Союз зсередини".