Оглухнеш і все буде нормально: історії Єсипенка та Данилович, затриманих росіянами у Криму

В ексклюзивному матеріалі 24 Каналу ми розповіли про те, що з ними робили росіяни у Криму. Про незаконне утримування, нелюдські умови та тортури.

Владислава Єсипенка били струмом і шантажували

Владислав Єсипенко – український журналіст. Він з 2014 року почав співпрацювати з "Радіо Свободою" над проєктом "Крим. Реалії". Він упродовж семи років, після анексії Криму, їздив на півострів у відрядження, де знімав сюжети на соціально-економічні теми.

Єсипенка у березні 2021 року затримали російські спецслужби. Того дня журналіст знімав сюжет про акцію до дня народження Тараса Шевченка. Рідні Владислава впродовж місяця не знали, де він перебуває. Також до нього не впускали незалежних адвокатів.

Катерина Єсипенко, дружина Владислава, пригадує, що її чоловікові надали державного захисника, але він працював на ФСБ. Спецслужби країни-агресорки знущалися з нього: били електрошокером, шантажували, а також погрожували йому вбивством. А так званий адвокат змушував журналіста визнати свою провину.

ФСБ запрошували мене з дитиною начебто приїхати на побачення з чоловіком до Криму, всі ми розуміємо з якою метою. Через тортури, побиття та погрози проходять майже всі політичні в'язні на тимчасово окупованих територіях. Такі методи ФСБ застосовують лише тому, що в них немає інших доказів провини наших громадян,
– розповідає дружина ув'язненого.

Під час розгляду справи щодо журналіста провели 16 судових засідань. Так званий "суд" першої інстанції засудив Єсипенка до 6 років у колонії загального режиму. Послабити вирок вдалося, подавши апеляцію. Після неї його відправили до колонії у Керчі на 5 років, де журналіст і відбуває своє незаконне покарання.

Ірина Данилович не чує на ліве вухо та перенесла інсульт

Наприкінці квітня 2022 року російські спецслужби викрали Ірину, коли вона поверталася додому у Коктебелі. Вона – правозахисниця, журналістка, а також авторка проєкту "Кримська медицина без обкладинки".

Відомо, що в її оселі ОМОН провів обшуки. Саму жінку росіяни утримували у підвалі ФСБ. Її допитували та змушували зізнатися у державній зраді, а також співпраці з СБУ. Тим часом рідні шукали правозахисницю всюди, де могли, зокрема запитували у ФСБ. Правда, в останній свою причетність цинічно заперечували.

12 травня стало відомо, що Данилович відправили до СІЗО у Сімферополі. Коли вона відмовилася давати "правильні свідчення" окупантам, їй просто підкинули у футляр для окулярів 200 грамів вибухівки.

У грудні 2022 року Данилович засудили до 7 років колонії загального режиму. Також виписали штраф у розмірі 50 тисяч рублів. Правда, після апеляції так званий "суд" вирішив зменшити на пів року покарання.

Уже влітку 2023 року Ірину етапували до СІЗО у Краснодарі. Її батько Броніслав Данилович випадково дізнався, що її перевезли до Росії. Наразі її утримують у жіночій виправній колонії №7 у Зеленокумську Ставропольського краю Росії.

Зауважимо, що після затримання у неї почалися проблеми зі здоров'ям. Вона скаржилася, що постійно болить голова після отиту, який вона перенесла. Її діагноз невідомий досі, росіяни належної медичної допомоги їй не надавали. Сама правозахисниця влаштовувала сухе голодування, яке припинила, бо їй пообіцяли лікування.

За словами батька, Ірина потребувала лікування ще під час судового процесу. Але російські загарбники скарги на біль у лівому вусі, який може стати причиною повної втрати слуху, ігнорували. Ліки до ув'язненої рідні передають, але закладається сумнів, чи отримує вона їх.

Лікар колонії сказала їй – мовляв, нічого, поболить, нерв атрофується, перестане боліти, оглухнеш і буде все нормально,
– розповів батько ув'язненої.

За словами правозахисника Аліма Алієва, у російських колоніях не забезпечують належного лікування. Він також додав, що нещодавно Данилович перенесла інсульт.