Вчені знайшли ліс, який зник 22 млн років тому

Мангровий ліс процвітав на острові в Панамському каналі, поки 22 мільйони років тому потужне виверження вулкана не поховало його під попелом і скелею, стерши його з планети. Тепер вчені зі Смітсонівського тропічного науково-дослідного інституту знайшли скам’янілі залишки дерев пише Daily Mail.

Вдалося виявити залишки дерев, які колись росли тут — загалом було знайдено 121 збережений шматок дерева. Команда зазначає, що їм надзвичайно пощастило, оскільки дерева також зберегли свої особливості, що нагадують посудини для води. Вчені вивчили скам’янілості і дійшли висновку, що ліс колись ряснів видами, які сьогодні вже не зустрінеш на планеті. Вивчивши скам’янілості, вчені виявили, що ліс і його мешканців винищили внаслідок одного масштабного виверження вулкана, що спричинило лахар — сильний потік бруду, води, попелу і каміння.

Лахар тече, як мокрий бетон, із шаленою швидкістю та може миттєво покрити територію. Це не залишає рослинам і тваринам можливості гнити чи розкладатися. Додайте до цього багату кремнеземом воду лахара, яка просочується всередину живих істот і в результаті ви отримаєте добре збережені скам’янілості, замкнені в миті часу.

Вчені знайшли скам’янілості в струмку на острові Барро Колорадо.

Відомо, що в епоху раннього міоцену, близько 23 мільйонів років тому, величезні масиви суходолу Південної Америки та Карибської плити зіштовхнулися, унаслідок чого сформувався ландшафт Панами і решти Центральної Америки. Припускають, що саме в той час з океану піднявся величезний пагорб, який пізніше став островом Барро-Колорадо.

Вчені з’ясували, що по краях цього острова був розташований мангровий ліс, дерева якого височіли майже на 40 метрів. Аналіз показує, що ліс виріс у солонуватій зоні, де перемішувалися солоні та прісні води — саме такі умови є ідеальними для мангрових лісів.

Однак не тільки солонуваті води зробили умови для процвітання мангрового лісу дивовижними: концентрація вуглекислого газу в міоцені була набагато вищою, ніж сьогодні, — понад 500 частин на мільйон (ppm) порівняно з приблизно 419 ppm сьогодні. У результаті вчені дали місцевим деревам назву Sonneratioxylon barrocoloradoensis.

Оскільки дерева споживають CO2, щоб рости, автори дослідження дійшли висновку, що ці стародавні види могли б досягти висоти, набагато більшої, ніж сучасні мангрові дерева.