Скільки коштів втратив Київ через повітряні тривоги?

З 24 лютого 2022 року по 11 січня 2024 року у Києві пролунало  952 сигнали повітряної тривоги, які тривали 1117 годин 47 хвилин. Попри безпекову загрозу, повітряні тривоги також завдають удару і фінансовому стану міста, зокрема зупиняється громадський транспорт.

У серпні 2022 року Рада оборони столиці ухвалила рішення про зупинку наземного громадського транспорту під час повітряної тривоги. За цей час кияни створили приблизно 10 петицій з проханням скасувати це рішення, проте Київська міськрада продовжує їх відхиляти. Зупинка громадського транспорту під час тривоги – проблема для киян, адже тоді рух продовжують лише приватні перевізники. 

«Київпастранс» прозвітував, що у 2022 році перевіз на 40,9% менше пасажирів, ніж у 2021, а дохід скоротився до 1,37 мільярда гривень. За підрахунками «Економічної правди», у 2022 році з 5:00 до 23:00 у столиці тривоги тривали 631 годину, що еквівалентно місячному простою транспорту або 200 мільйонів гривень доходу.

Проте непрямі втрати економіки набагато вищі. Через зупинку громадського транспорту люди стають менш мобільні і менш економічно активні. Вони змушені витрачати більше грошей на альтернативний транспорт. Люди також більше покладаються на власні автомобілі, збільшуючи затори, витрачаючи на це імпортне пальне і забруднюючи повітря.

Рік тому ініціатива «Промобільність» підрахувала, що година простою транспорту завдає столиці збитків на 8,7 мільйона гривень. Тобто, якщо тривалість тривог у Києві становила 1 115 годин, то економічні втрати перевищують 9,7 мільярда гривень.