У Національній спілці кінематографістів пройшов «Брейнштормінг» — так назвали захід, під час якого відбулася перша зустріч ініціативної групи проєкту молодих кінематографістів ЦЕХ/GUIL та керівництва НСКУ й кінодіячів старшого покоління.
Метою проєкту є створення у Спілці кінематографістів умов для самореалізації нового кінопокоління, сприяння професійному розвитку та інтеграції творчої молоді в сучасний кінопроцес.
Наразі до новоствореного об’єднання ЦЕХ/GUIL уже долучилося 215 молодих кінематографістів.
Під час «Брейнштормінгу» відбулося обговорення мети, формату та напрямів діяльності проєкту.
Більш детально про ЦЕХ/GUIL «Детектору медіа» розповів кінорежисер Дмитро Томашпольський, якій нині є заступником голови Спілки кінематографістів та очільником її Комісії з молодіжної політики і розвитку проєктів. Саме він згуртував молодих кінематографістів та студентів Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого для активної діяльності, результатом якої і стало створення нового об’єднання кіномолоді.
«Після того, як мене обрали до правління НСКУ, я розпочав зустрічі зі студентами Карпенко-Карого та молодими кінематографістами, щоби обговорити та зрозуміти, чого вони зараз найбільше потребують. Звернувся до об’єднання “Сучасне українське кіно”, до якого входить багато чудових молодих продюсерів, режисерів — у першу чергу, це Вікторія Сочивець, Філіп Сотниченко, Катерина Горностай і Нікон Романченко», — розповідає Дмитро Томашпольський.
За два місяці склалася ініціативна група з молодих кінематографістів різних спеціальностей, яка дійшла висновку щодо необхідності організації проєкту з підтримки професійної самореалізації кіностудентства та кіномолоді на базі НСКУ.
«Вони провели анкетування серед своїх однолітків та з’ясували, які напрями їх насамперед цікавлять, скільки людей братимуть участь у цьому проєкті, та визначилися з його назвою», — додає Томашпольський.
За його словами, на «Брейнштормінгу» цьому проєкту було надано старт. На обговоренні були присутні голова НСКУ Сергій Борденюк, його перший заступник Сергій Тримбач, члени різних комісій Спілки та близько 50 молодих кінематографістів, більшість із яких — студенти. Ще 30 представників молодої української кіноспільноти долучилися до заходу онлайн — з різних міст України, а також з інших країн: Франції, Бельгії, Швейцарії, Німеччини тощо.
Молоді представили презентацію свого проєкту, головною складовою якого має стати фестиваль студентського кіно. Сам проєкт складатиметься з 12 напрямів: зокрема, це «Лабораторія проєктів. Навчальні пітчинги», «Навчальні кастинги. Створення бази акторів-початківців», «Лабораторія кінодраматургії». Також плануються спільні перегляди та обговорення студентських фільмів, проведення онлайн-мостів між кіношколами України та країн Європи (перший з них має відбутися з бельгійською кіношколою, що в Брюсселі).
Учасники «Цеху» також випускатимуть свій відеожурнал. Перше його число, що вже вийшло, розповідає про старт проєкту.
«“Брейштормінг” ми зібрали, щоби обговорити спільну візію цього проєкту та побачити, скільки, власне, людей готові взяти в ньому участь. І побачили, що кількість охочих просто величезна», — зазначив Дмитро Томашпольський.
Він наголосив, що така кількість — заслуга виключно молодих кінематографістів, які самі, без допомоги старших кінодіячів, зайнялися залученням своїх колег до нового проєкту. На переконання Томашпольського, це свідчить про потужний запит на професійну самореалізацію, який сформувався в середовищі нового покоління українських кінематографістів.
«Всебічне сприяння цій самореалізації є одним з головних векторів діяльності нового складу керівництва НСКУ. Нашим завданням також є заохочення якомога більшої кількості молодих вступати до самої Спілки», — додав він.
Фото: «Брейнштормінг» у Будинку кіно / фейсбук-сторінка НСКУ
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.