Пам’яті солдата Олексія Велігоші

Хлопець добровільно став на захист України в 19 років

20-річний солдат Олексій Велігоша загинув 18 квітня 2023 року в районі населеного пункту Ступочки Краматорського району на Донеччині.

«У боях з російськими окупантами, на Донеччині, ми втратили ще одного нашого Героя – Олексія Велігошу. Завжди усміхнений, позитивний, добродушний Олексій був душею компанії, старанним учнем, його пам'ятають усі педагоги та майстри... Не можемо змиритися з такою втратою, схиляємо голови у глибокій скорботі», – повідомили про загибель захисника у Хмельницькому вищому професійному училищі №11. 

Олексій народився 7 березня 2003 року в селі Пилипківці Нововушицької громади на Хмельниччині. У сім’ї, де, окрім нього, виховувалися брат і сестра, хлопець був наймолодшою дитиною.

- Наш Олекса був дуже світлим, щирим і працьовитим, – розповідає сестра воїна Юлія. – Він завжди допомагав сусідам, виконував усю домашню роботу. Маленьким брат багато плакав, а коли підріс, то став таким голосним, що його було скрізь чути – і у дитсадку, і в школі. Як ішов наш Олекса, то спершу всі бачили посмішку, а потім уже його самого. Він мав гарний голос, але попросити його заспівати було нереально. Одного разу вчителька вмовила Олексу заспівати з однокласницею пісню «При долині кущ калини». Цей епізод усі запам’ятали. Мені, як старшій сестрі, спершу здавалося, що молодший брат ніколи не виросте. Але він дуже швидко подорослішав і був для мене підтримкою. Поруч із ним відчувала себе, як за стіною.

Хлопець з дитинства захоплювався транспортом і їздив на всьому, що було вдома та в сусідів. Після дев’яти класів Пилипковецької школи Олексій продовжив навчання у Хмельницькому вищому професійному училищі №11, де здобув освіту рихтувальника кузовів. Знаючи про любов сина до транспорту, батьки купили йому автомобіль. Хлопець мріяв про чорний джип, і після училища одразу пішов на роботу, щоб на нього заробити. Спочатку працював у Кам’янці-Подільському, а потім – на Новоушицькому хлібокомбінаті.

Повномасштабна війна змінила мрії та плани Олексія. Він почав думати, що треба стати на захист України, і у 19 років ухвалив остаточне рішення.

- Олекса постійно повторював, що піде на війну, – згадує Юлія. – Мій чоловік пішов добровольцем, тож я знаю, що таке війна, тому переконувала брата цього не робити. Та він таємно від усіх підписав контракт і таки пішов служити добровольцем. Коли дізналася про це, посварилася з ним до сліз. Та брат сказав: «А хто піде, як не я?». Він постійно переконував, що все буде добре.

Олексій проходив підготовку в навчальному центрі. Рідні пригадують: якось у той період передали йому з дому мед, оскільки хлопцям постійно хотілося солодкого. Коли він отримав гостинця, взявся їсти мед із банки ложкою. Після цього побратими й охрестили його «Вінні-Пухом».

Після навчального центру хлопець потрапив на війну. Воював у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Олексій брав участь в боях на Бахмутському напрямку. Оголосив збір на автомобіль для свого підрозділу.

- Мій екіпаж працює під Бахмутом. Ми обороняємо дорогу, по якій ще досі можна доставити боєкомплект у місто та провести ротацію. Ми тримаємо оборону, щоб ворог не міг взяти в оточення Бахмут. Працюємо на самому нулі. І нам дуже треба машина. Тому відкриваємо збір на авто. Пам'ятайте, що кожен донат важливий. Із нас – подяка і звіт про куплене авто, – написав Олексій у своєму останньому дописі в соцмережах.

Через кілька днів солдат загинув. Місяць він вважався зниклим безвісти. Тіло Олексія Велігоші рідні опізнали за татуюванням. Героя поховали у його рідному селі Пилипківці.

Сім’я воїна передала гроші, які Олексій збирав на автомобіль, на лікування його побратима, якого поранили того ж дня, коли загинув "Вінні-Пух".

Воїн не встиг створити своєї сім’ї, не встиг купити чорний джип. У пам’ять про розбиті війною плани захисника на його пам’ятнику вигравіювали джип.

Олексій Велігоша посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Зараз на розгляді перебуває петиція про присвоєння йому звання Героя України, яка зібрала необхідну кількість голосів.

Вічна слава і пам'ять Герою!

Фото надані Юлією Велігошею, Фейсбук-сторінка "Наддністрянська правда"