Продовжую слідкувати за ляпами, які розходяться від "справи Коломойського". Враження, що все робилось спеціально
Продовжую слідкувати за ляпами, які розходяться від "справи Коломойського". Враження, що все робилось спеціально

Продовжую слідкувати за ляпами, які розходяться від "справи Коломойського". Враження, що все робилось спеціально

Політтехнолог Олексій Голобуцький — про те, що не так з кримінальною справою скандального олігарха

Продовжую слідкувати за ляпами, які розходяться від "справи Коломойського", ліпленої так криво, як тільки можливо було домогтись. Враження, що все спеціально робилось з прицілом на максимальну вразливість перед нормальним судовим процесом.

В середу має відбутись судове засідання з приводу позбавлення Коломойського громадянства України. Теж та ще історія. По-перше, нахіба було його позбавляти громадянства – щоби що? Притягувати до відповідальності простіше якраз громадянина. По-друге, це було зроблено таким непрямим маршрутом через ліву задню, що це апріорі підважує правомірність і полегшує набуття статусу постраждалого від жорстокої державної вади в міжнародних інстанціях.

Ну і по-третє. Ну нема в нас механізму позбавлення громадянства. Конституція такого не допускає. Так, в деяких випадках ми би дуже хотіли випнути на мороз окремих недоробків (але не там, де йдеться про завдання шкоди державі – хай компенсують, а не звалюють в туман). Але це поза правовим полем.

Якщо дуже треба – то спочатку має бути змінена Конституція (насправді в нас там накопичилось за понад 30 років багатенько такого, що давно варто змінити відповідно до історичних реалій – і забагато реверансів щодо "русского міра", і заборона на іноземні військові бази давно потребує уточнення "крім баз НАТО", і ще багато чого). В конституційний же спосіб. А оскільки позбавлення громадянства – це порушення передусім ст.22 Конституції ("При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод") – то вирішувати це має референдум. Бо "єдиним джерелом влади є народ" (ст.5 Конституції).

Таке. То вже глобальні речі. А конкретно щодо Коломойського його адвокати завтра розкатають державу (нас, фактично) простим посиланням на ст.25 Конституції. "Громадянин України не може бути позбавлений громадянства". А Конституція в нас – Закон прямої дії, що має найвищу юридичну силу.

Це варто нагадати суддям, адвокатам, юристам офісу і народним депутатам України: Конституція – це Основний закон України. Конституція забороняє відбирати громадянство у громадянина. Крапка.

А довкола Коломойського з цієї точки зору розвели низькопробний спектакль – бо всім вже очевидно, що справа розвалиться. Спектакль крутять коштом платників податків. Які заплатять двічі: спочатку за отаку "роботу" обвинувачів, детективів, суддів та інших – а потім за вироком котрогось міжнародного суду, котрий зобов’яже державу Україна (тобто, кожного з нас) компенсувати Коломойському участь в цьому всьому.

Якщо міряти це на ударні дрони, то це вже вартість кількох десятків. А в FPV краще і не міряти – жаба задушить від цифр, скільки ворогів можна було утилізувати за ці гроші.

Але сформулювати все ж варто: за вартість сумнівно правових ігрищ довкола Коломойського Україна могла вже мінімум кілька разів добряче підпалити Москву дронами великого радіусу дії.

Але крім розгляду очевидної справи щодо громадянства в середу ми матимем ще розгляд справи проти того ж Коломойського в четвер. Це ту, над котрою з вересня "тяжко працює" БЕБ – забезпечуючи на рівному місці зарплату 51 дуже дорогому фахівцю, на що пішло вже понад 50 млн грн з наших кишень.

Там "потерпілим" числиться "Приват". Котрий ще у вересні, за висновком експертів з боку обвинувача, визнаний таким, що не втратив ні копійки грошей через вказані в справі транзакції Коломойського. Але статус потерпілого досі має.

Взагалі, як виявляється, вся оця величезна конструкція "справ проти Коломойського" на майже 6 мільярдів будована на двох свідченнях працівників найнижчої ланки: касирки й інкасатора. Не на свідченнях аудиторів (і міжнародних теж – вони ретельно все перевіряли перед і після націоналізації), не на свідченнях менеджменту, не на свідченнях представників спостережної ради. Переміщення (і зникнення?) 6 мільярдів готівки – 12 вантажівок – "помітили" тільки касирка і інкасатор. В решти всі цифри зійшлись і сходились 10 років поспіль. Досі сходяться.

Спочатку це сформулювали як "схематоз на нафтохімі" — і справа розвалилась за тижнів 2 після урочистої посадки Коломойського до СІЗО (здійсненої до формулювання обвинувачень – і за це ми теж ще заплатимо). Тоді це сформулювали як "зникнення готівки" (власне, тієї ж, котру пробували кваліфікувати як "схематоз").

Але два рази не вставали: сидить Коломойський – то нехай і сидить. Навіть не спробували якось бодай декоративно зобразити дотримання процедури – хоч би за двері вивели для позначення "санкції за підозрою №1 закінчились, бо підозра розвалилась, підозрюваного випущено", а тоді назад завели – типу "почались санкції за підозрою №2, це вже геть інша справа і затримано Ігоря Валерійовича по-новій".

А якщо підходити з точки зору нормального дотримання процедури (такого, яке можна би було пред’явити в суді "все було за законом"): щойно перша підозра відпала, а сидів у СІЗО Коломойський по першій підозрі, апеляція мала би це врахувати і бізнесмена відпустити. Відповідно, другу підозру мали вручити, потім передати справу в суд першої інстанції і там обрати запобіжний захід (знов посадити), але апеляція цю стадію перескочила. Нащо тих зайвих тілозрушень? Знов ж таки, таке. Пізно смикатись – де могли, державні детективи, судді і решта вже забезпечили міцний фундамент позову Коломойського проти України.

Хоча ентузіазм досі не вщух. Схоже, йде підготовка до наступної серії: щойно таки відбудеться допит керівництва "Привату" і ще раз (крім експертів) буде зафіксовано, що в банку ніде нічого не пропадало, підґрунтя для справи нема, дістануть варіант "Укрнафта". В сенсі, в якості "потерпілого" замість "Привату", який не втерпів. На тих же свідченнях касирки і інкасатора і з тими ж обставинами "купа аудитів підприємства до і після переходу контролю державі, які нічого описаного не виявили".

Шоу продовжиться ще на якийсь час. Детективи і прокурори, можливо, отримають премії і медалі. А потім буде Європейський суд із прав людини. І вже всім очевидне рішення щодо компенсування державою Україна от цього всього, що безтолково пробували накрутити в "справи Коломойського". Ну і за відсидку з усіма можливими порушеннями ми теж заплатимо, як я казав. І плюс ще тяжкі моральні збитки Коломойського.

За все це заплатимо ми як платники податків. І точно нікому на думку не спаде вимагати повернути всі десятки мільйонів на зарплати тих, хто ліпив ці справи з гівна й патиків, тоді порушив все, що можна, тоді закономірно провалив. Зарплати, які ми їм продовжуємо платити прямо зараз – десятки тисяч кожному щомісяця, пара десятків мільйонів всім щомісяця. А подавався ж увесь цей цирк спочатку як "можливість повернути державі величезні кошти, багатомільярдний дохід – щойно суд легко доведе провину!". Натомість маємо вже десятки мільйонів чистих видатків. Тоді матимем чисті збитки. Послали дурня Богу молитись – з битим чолом будуть всі…

Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.

Теги по теме
Игорь Коломойский
Источник материала
Поделиться сюжетом