/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F6ef37c4051e6c5915da14df061b1f170.jpg)
Пам’яті розвідника Олександра Логвіна
Олександр Логвін із Кам’янця-Подільського пішов на війну добровольцем. Спочатку приєднався до лав територіальної оборони, а потім перейшов на службу в Десантно-штурмові війська. Потрапив у розвідувальну роту. Воїн із позивним «Балу» брав участь у звільненні Херсона та боронив Україну на Бахмутському напрямку. Мріяв, що після перемоги створить власну сім’ю. Але 7 січня 2023 року Олександр загинув.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F819bbb9bdcfa1e36e5e486e0fee2f72f.jpg)
«Олександр Логвін. Всього 28. Він був гарним розвідником, хоробрим воїном, вірним присязі солдатом, готовим першим піти у бій. Але в результаті ворожого мінометного обстрілу на Донеччині його життя обірвалося. Мати втратила сина, Україна – Воїна. Ще одного, який тепер захищатиме Батьківщину з небес», – повідомив про загибель військового міський голова Кам’янця-Подільського Михайло Посітко.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F14477b0bfd0beb79446d917665ee3393.jpg)
На всіх фото з сімейного архіву Олександр посміхається. Друзі та знайомі запам’ятали його життєрадісним і позитивним. Жартував він і на війні, підбадьорюючи побратимів.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fb041b4eff120760fe9ad9fac2903fc3b.jpg)
«Він не йшов зі школи на обід сам, завжди запрошував товаришів. Не вмів проігнорувати жодного прохання, ніколи нікого не залишив без допомоги. Завжди усміхнений, привітний, щирий, відкритий та непідробно відвертий і принциповий. Не вмів ображатися, сваритися, хоч різав правду в очі. Змалку дуже любив тварин.
Я не забороняла йому заводити котиків, собачок, навіть морську свинку мав. До цього син підходив дуже відповідально. Навіть коли був на війні, на Херсонщині, «всиновив» стаффордширського тер'єра. З дідусем завжди саджав дерева, щороку на дачі розширювали площу під ексклюзивними насадженнями. Займався спортом, мав неабияку фізичну підготовку», – згадує мама Валентина Задорожнюк.
Олександр закінчив індустріальний коледж, а потім продовжив навчання на економічному факультеті Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка. Вступив до аспірантури. Планував попередній захист наукової роботи, присвяченої туризму. Планам чоловіка завадила повномасштабна війна, з початком якої Олександр став на захист Батьківщини.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Ff5248af0a8deba25c7b9ac86e5d7b7bd.jpg)
Актор Дмитро Лінартович у своїх спогадах називає Олександра «десантником у капелюсі із розвідувального взводу». За його словами, воїн був мужнім і добрим.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F6de3e06a324f566c7956d4824b3aca4c.jpg)
Журналіст Ельдар Сарахман опублікував архівне відео з коротким зверненням Олександра, в якому воїн побажав українцям: «Будьте здорові і щасливі. Ми за вас, мирні наші українці, вб’ємо усіх кацапів». Ельдар та Олександр разом проходили відбір до Сил спеціальних операцій та Десантно-штурмових військ, разом були на навчаннях.
«Саша був хоробрий, бо пішов на складний напрямок. Ти постійно казав, що «хочеш різати вуха р...сні» і обрав шлях відважного. Вмів жартувати. Я трохи вас усіх знімав, хоч і не можна було. На відео ви обоє з Сашком Прохніцьким і обох вас вже нема. Бувай, Манюня. Саме так ми тебе називали. Шкода, що недовго», – поділився спогадами Сарахман.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F2427816ffaa3716f347cf5c2bb754afb.jpg)
Під час своєї короткої відпустки у листопаді 2022 року Олександр у розмовах із друзями казав, що, мабуть, більше не повернеться.
«У тебе було безліч планів, ти любив життя, був гарним другом, любив своїх рідних і був найкращим сином. З твоєю смертю зруйновано і мій світ... Синочок. Я вірю що ми зустрінемось, ти живеш в моєму серці і назавжди залишишся моїм маленьким хлопчиком. Вічна тобі пам'ять, Сашуля», - написала у соцмережах мама Героя.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F85f993d9450ab93e735b95d8a38de2f0.jpg)
Друзі Героя згадують, що він надсилав їм у повідомленнях з війни "плюсики" і так заспокоював, що з ним усе гаразд.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F289e94e2a0e512316e99aef5ba4fa6d3.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fc2b003d9075ebebdf82dce6eda97ab04.jpg)
«Я вдячна Богу, що знала тебе, що ти був у моєму житті. Таких більше не буде і ніхто не замінить тебе. Ти – надзвичайний. Ти мега. Тебе завжди було багато і одночасно мало. Дуже боляче, що ти більше не з нами, боляче дивитись, як твій похресник дивиться на фото, каже: «Сяся там» – і показує на небо», – поділилася кума Олександра Олена Яворська.
Олександр Логвін посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Воїну посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського».
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F8b9d59fdb37755b1ec3b01d7777510c8.jpg)
У пам’ять про Олександра на фасаді природничо-економічного факультету Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка відкрили меморіальну дошку.
Шана і слава Воїну!
Фото: Валентини Задорожнюк, Михайла Посітка, Фейсбук-сторінка Дмитро Лінартович

