Придністров’я просить у Москви “захист”: що це означає і як розвиватимуться події
Придністров’я просить у Москви “захист”: що це означає і як розвиватимуться події

Придністров’я просить у Москви “захист”: що це означає і як розвиватимуться події

28 лютого депутати так званої Придністровської Молдавської Республіки звернулись до РФ із проханням про нібито “захист від тиску Молдови”.

З чим пов’язані такі заяви невизнаної республіки та чи є ризики для України – в матеріалі Фактів ICTV.

  • Придністров’я просить у Москви “захист”
  • Реакція РФ
  • Україна протидіятиме російським спробам дестабілізувати Молдову
  • Причини “прохання” ПМР
  • Заява ПМР – своєрідний шантаж
  • Чого очікувати далі
  • Чи може РФ здійснити повномасштабне вторгнення до Молдови і чи є загроза для України

Придністров’я просить у Москви “захист”

28 лютого у Тирасполі, “столиці” так званої Придністровської Молдавської Республіки, пройшов з’їзд “депутатів” усіх рівнів.

Зараз дивляться

За підсумками засідання парламентарі невизнаного Придністров’я звернулися до Росії з проханням “захистити” їх від начебто “тиску”, який чинить Молдова.

Вони також попросили ОБСЄ, СНД, Європейський парламент, Міжнародний комітет Червоного Хреста і генсека ООН “вплинути на керівництво Молдови для повернення до адекватного діалогу і припинення порушення прав і свобод жителів Придністров’я”.

Фото: Верховна Рада ПМР

Реакція РФ

У Міністерстві закордонних справ Російської Федерації зазначили, що продовжують стежити за ситуацією в Молдові.

– Захист інтересів жителів Придністров’я, наших співвітчизників – один із пріоритетів. Усі прохання завжди з увагою розглядаються російськими профільними відомствами, – зазначили у відомстві.

Україна протидіятиме російським спробам дестабілізувати Молдову

Представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов заявив, що звернення ПМР до органів держвлади РФ не стало тим результатом, якого чекали у Москві. Чутки про бажання республіки “приєднатись” до складу РФ не підтвердилися.

Він зазначив, що активна дезінформаційна кампанія щодо планів невизнаної республіки приєднатись до складу РФ свідчить про те, що “була зацікавлена сторона”.

– Коли ми говоримо про Молдову та Україну, то зрозуміло, хто ця сторона, – додав Юсов.

Окрім того, депутати невизнаної квазідержави звернулися, зокрема, і до інститутів Європи, щоб прохання ПМР було “у багатовекторному стилі”. На думку представника ГУР, це саме собою є “красномовним фактом”.

В МЗС України закликали до мирного вирішення проблемних питань економічного та соціально-гуманітарного характеру у відносинах між Кишиневом та Тирасполем.

– Україна виступає за мирне врегулювання придністровського конфлікту з дотриманням суверенітету та територіальної цілісності Республіки Молдова, але без участі Росії, – наголосили у міністерстві.

Також у повідомленні зовнішньополітичного відомства вказано, що Київ продовжить наполягати на якнайшвидшому виведенні з території придністровського регіону Молдови військ РФ, утилізації боєприпасів на складах у населеному пункті Ковбасна, а також сприяти переформатуванню місії на Дністрі з військової на цивільну.

– Ми докладаємо та продовжимо докладати всіх зусиль для збереження стабільності та зміцнення безпеки в Європі, а також запобігання будь-яким спробам Росії дестабілізувати Молдову чи інші країни нашого регіону, – додали в МЗС.

Причини “прохання” ПМР

У своєму зверненні “депутати” заявили, що Молдова нібито розв’язала проти так званої Придністровської Молдавської Республіки “економічну війну”.

Крім того, вони звинуватили Молдову в нібито навмисному блокуванні переговорів із Тирасполем. Ймовірно, йдеться про те, що з 2024 року Молдова скасувала митні пільги для придністровських підприємців, що викликало гостру реакцію ПМР. З боку гауляйтерів регіону були організовані протести проти дій офіційного Кишинева.

Політолог Володимир Фесенко зазначив Фактам ICTV, що економічна ситуація в Придністровʼї зараз суттєво погіршилась. Це повʼязано з війною РФ проти України.

За його словами, раніше придністровська економіка базувалася на трьох китах.

По-перше, це пряма і достатньо вагома ресурсна підтримка Росії.

– Наприклад, Росія надавала фактично безплатний газ на Придністровʼя і рахунки предʼявляла Молдові. Була фінансова, гуманітарна допомога, доплати до пенсій.  Зараз, в умовах війни, в умовах антиросійських санкцій, Москва не може надавати пряму фінансову, економічну, до речі, і воєнну допомогу Придністровʼю. Зокрема, і тому, що воно є анклавом, – сказав він.

По-друге, ще з початку 2000-х років Придністровʼя під молдовським прапором могло торгувати з Європейським Союзом. Ці процеси достатньо активно розвивалися вже багато років.

Водночас зараз у Молдові проводяться реформи, повʼязані з процесом вступу в ЄС. І оскільки багато придністровських фірм було зареєстровано напівлегально, з корупційними схемами і механізмами, вони мали пільги набагато більші, ніж, наприклад, молдовські фірми і компанії.

– Зараз ситуація виправляється, але саме реформи, які зараз відбуваються в Молдові в процесі європейської інтеграції, створили великі проблеми для корумпованої економіки Придністровʼя, – зазначив експерт.

Третій кит придністровської економіки – це контрабанда, додав Фесенко. З початку війни її обсяги стали значно меншими, і це створило проблеми для квазіреспубліки. Тому вони бʼють на сполох.

Getty Images

Заява ПМР – своєрідний шантаж

Політолог звернув увагу, що у зверненні є прохання про допомогу не лише Росії, але і різних міжнародних організацій, європейських структур.

За словами Фесенка, Придністров’я хоче зменшити свої економічні проблеми, тому використовує своєрідний шантаж.

– Там йдеться про абстрактну допомогу, але по суті, це такий шантаж, не прямий, але помітний. Мовляв, якщо нам не допоможуть, якщо не врегулюють нинішні економічні проблеми в стосунках із Молдовою, то можуть бути конфлікти та проблеми. Ми можемо, скажімо, активізувати свої давні звʼязки з Москвою, звернутися по допомогу до Москви, – наголошує експерт.

Чого очікувати далі

Володимир Фесенко вказує, що у Придністров’ї чудово розуміють, що будь-яка спроба зробити щось агресивне стосовно України чи Молдови закінчиться тим, що республіка припинить існування в теперішньому вигляді.

– Не очікую чогось серйозного. У Росії зараз немає можливості економічно чи військово допомогти Придністров’ю, – сказав він.

Експерт вважає, що ситуація вирішуватиметься в переговорний, відносно компромісний спосіб. Зокрема, будуть шукати варіанти подальшої економічної інтерграції, але на умовах Молдови.

Водночас політолог не виключає, що у разі погроз російського диктатора Володимира Путіна, Франція чи Румунія можуть у відповідь на заклики про допомогу з боку Молдови направити своїх військових фахівців або військові засоби.

Фесенко наголошує, що позиція українського МЗС виважена. Україні не потрібен конфлікт в тилу, тому вона не робитиме агресивних дій та заяв, але стежитиме за ситуацією.

Getty Images

Чи може РФ здійснити повномасштабне вторгнення до Молдови і чи є загроза для України

Як розповів заступник директора українського Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь у коментарі Фактам ICTV, важко уявити, як Росія фізично може вплинути на ситуацію у Придністров’ї, бо з 2022 року в них немає ніякої комунікації з цим регіоном.

На думку Самуся, така заява Придністров’я пов’язана з тим, що наближаються так звані вибори президента РФ. На цьому фоні Росія, яка повністю контролює анклав, намагається досягти певних інформаційних дивідендів, щоб отримати свідчення того, що вплив Москви не зменшується.

За його словами, Кремль, імовірно, обмежиться пропагандистськими заявами про те, що “Росія завжди з російським народом і підтримує бажання Придністров’я жити в мирі”.

Оскільки ПМР – це територія, затиснута між Україною та Молдовою, навряд чи є загроза з військової точки зору для України.

– Там перебуває близько 2 тис. російських військових, які не проходили ротацію вже давно. Можливо, 5-6 тис. можна набрати місцевих мешканців для посилення цього компоненту, але я сумніваюсь, що в цих умовах ці війська можуть дійсно загрожувати Україні, – сказав він.

Самусь зазначив, що головна роль Придністров’я могла бути використана Росією в лютому-березні 2022 року, коли вона намагалась здійснити висадку морського десанту в Одеському регіоні, наприклад, з острова Зміїний. Якби росіянам це вдалося, вони могли б просунутись до Придністров’я і формувати умови для загрози як Україні, так і Молдові.

– Якщо б Росія мала успіх на Одеському напрямку, тоді стосовно Молдови однозначно була б проведена військова операція і окупація так званим Придністров’ям, встановлення там маріонеткового режиму, – додав він.

Водночас зараз, коли Україна звільнила Зміїний та відкинула кораблі в східну частину Чорного моря, проведення морьких десантних операцій з боку РФ є дуже малоймовірним.

За словами військового експерта Олександра Коваленка, ситуація в Придністров’ї за останній час у питанні силового блоку не змінилася.

Загалом оперативна група російських військ у Придністров’ї становить три батальйони. Так само, до складу ОГРВ входить 450-й військовий госпіталь у Тирасполі, відділення російської військової прокуратури і відділення військової контррозвідки ФСБ РФ.

– Усі ці підрозділи наразі не приведені в стан підвищеної “уваги”, а на території Придністров’я відсутні ознаки формування ударної групи, – наголошує Коваленко.

Теги по теме
Украина Россия Молдова
Источник материала
Поделиться сюжетом