Цей середньовічний пергаментний кодекс є видатною пам'яткою давньої української мови, літератури та культури, повідомляє кореспондентка Укрінформу.
«Факсиміле Христинопільського Апостола – це тиражоване друковане видання рукописної книги ХІІ століття, яке графічно точно відтворює цей кодекс і відповідає розмірам оригіналу. Книга складається зі вступу: «Книжкова культура Європи і Руси-України», факсимільного відтворення Христинопільського Апостола, наукового дослідження «Христинопільський Апостол: кодикологічне дослідження кириличного кодексу ХІІ століття» і додатків. Видання є двомовним – українською та англійською мовами, загальний обʼєм книги – 773 сторінки», – розповів Укрінформу упорядник видання та автор кодикологічного дослідження рукопису архимандрит Вселенського Патріархату Методій (Станіслав) Волощенко.
Книга видана українським видавництвом «Горобець» у Києві, наприкінці 2023. Це факсиміле є девʼятою книгою, яку видано у межах проєкту видавництва «Повертаємо в Україну культурну спадщину».
«Метою цього проєкту є публікація давніх українських манускриптів, які у різний час і спосіб були вивезені або викрадені з України. Протягом 15 років, з 2009 року, видано знакові для нашої історії та культури рукописи ХІ–ХІV століть: Реймське Євангеліє, Холмське Євангеліє, Лавришівське Євангеліє, Луцьке Євангеліє, Луцький Псалтир, Віденський Октоїх, Служебник Теодоровича, Трірський Псалтир», – розповіли учасники зустрічі.
Проєкт видання Христинопільського Апостола тривав із 2020 до 2023 року. Ця публікація зумовлена віднайденням доктором Волощенком у липні 2020 чотирьох аркушів рукопису у Бібліотеці Князів Чарторийських (Національний музей у Кракові), які досі не були відомими і вважалися втраченими. Протягом своєї 900-річної історії манускрипт розпорошився.
«Станом на 2024 відомо, що колись єдиний кодекс зберігся у трьох частинах. Основа книги міститься у Львівському історичному музеї (291 аркуш), Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (8 аркушів) і Бібліотеці Князів Чарторийських (4 аркуші). Завдяки відкриттю краківської частини манускрипт було вперше повністю видано та реконструйовано його первісний вигляд», – сказав Станіслав Волощенко.
Науковець повідомив, що Христинопільський Апостол постав у розквіт Київської Держави у першій половині – середині ХІІ століття. Це час правління нащадків князя Ярослава Мудрого. Епоха розвитку науки, культури і мистецтва, які приходили через Візантію і матірну для Київської митрополії Вселенську Патріархію у Константинополі (нині – Стамбул). У цей час розбудовуються Києво-Печерська Лавра і Видубицький монастир в Києві. Це все разом привело до інтелектуального відродження середньовічної України.
За його словами, представлення Христинопільського Апостола у Стамбулі є унікальним і вкрай важливим саме зараз.
«Христинопільський Апостол є невіддільною зброєю нашої перемоги у війні. 24 лютого два роки тому наше життя змінилось, бо країна опинилась у великій війні, усі сили, засоби, ресурси, фінанси були скеровані на підтримку наших воїнів-героїв – Збройні сили України. Перед науковою спільнотою постало питання свого місця і ролі в умовах війни. Видавництво «Горобець», науковці і благодійники обʼєдналися з метою видати факсиміле цього кодексу з науковим дослідженням під час активних бойових дій. Поява цієї книги є вагомим символом перемоги України у цій кривавій війні, яку розв’язала Російська Федерація проти України, позаяк є свідченням тисячолітньої історії України, її культури і мови», – сказав в коментарі агентству Станіслав Волощенко.
У презентації в Стамбулі взяли участь автор вступної статті до видання, науковець Олександр Охріменко, директорка видавництва «Горобець» Ганна Горобець, учасники книговидавничого проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину». Напередодні презентації вони мали аудієнцію у Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія та презентували йому факсимільне Христинопільського Апостола ХІІ ст.
Нагадаємо, у жовтні 2023 року у Стамбульському університеті офіційно відкрили другу книжкову поличку в Туреччині. До заходу долучилися викладачі та студенти відділення україністики вишу, а також члени української громади в Стамбулі.
Фото надані Українським товариством взаємодопомоги у Стамбулі