Китай і Туреччина пропонують переговорні платформи, поки Росія вдає зацікавленість: аналіз ISW

Як стверджують в Інституті вивчення війни, Китай і Туреччина не припиняють працювати над власними переговорними платформами для мирного врегулювання ситуації в Україні. Росія, своєю чергою, намагається використати ці ініціативи для посилення інформаційних кампаній, спрямованих на зменшення міжнародної підтримки України.

Китай і Туреччина хочуть миру

Під час зустрічі у Москві 2 березня заступник міністра закордонних справ Росії Міхаіл Галузін та спеціальний представник Китаю з питань Євразії Лі Хуей обговорили бажання Пекіна сприяти діалогу між Кремлем та Києвом.

Вони зазначили, що без участі Росії та врахування її інтересів у сфері безпеки обговорення врегулювання в Україні є "неможливим".

Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан висловив надію на швидкий початок переговорів про припинення вогню в Україні. Він зазначив, що обидві сторони досягли меж того, що можуть здобути військовим шляхом.

А от президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган оголосив про готовність країнинадати платформу для переговорів між Росією та Україною. Цікаво, що 1 березня цю пропозицію відкинув російський міністр закордонних справ Сєргєй Лавров.

Як Росія користається ситуацією

Російські офіційні особи продовжують безпідставно звинувачувати Україну та Захід у зриві мирних переговорів. Відбувається це на тлі численних заяв Кремля, які свідчать про відсутність інтересу Москви до добросовісного діалогу.

• Лавров під час форуму в Анталії 2 березня сказав, що Україна не проявляє "доброї волі" для переговорів, натякаючи на те, що відсутність консенсусу є виною Києва, а не Москви.
• Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя стверджував, що його країна ніколи не відмовлялася від переговорів, і саме Україна "проти діалогу" з Кремлем.

Додамо, що Україна маланевдалий досвід перемовин з Росією весною 2022 року. У перші тижня після початку повномасштабного вторгнення у Туреччині зустрілися наша та кремлівська делегації.

Газета The Wall Street Journal нещодавно опублікувала статтю, у якій розповіла, що в ході цього діалогу питання членства України в НАТО було найважливішою частиною порядку денного.

Водночас Кремль вимагав, аби чисельність Збройних Сил України не перевищувала:

• 85 000 військовослужбовців;
• 342 одиниці танків;
• 519 артилерійських установок.

А от українські переговірники наполягали на 250-тисячній армії, приблизно на довоєнному рівні, з 800 танками й 1 900 одиницями артилерії.