Про це в Укрінформі під час брифінгу повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
«У довоєнній перспективі було більше використання портової інфраструктури Миколаївської та Херсонської областей. Подекуди ми могли вивозити і по 7-8 млн тонн. Але за період повномасштабного вторгнення 5 млн т - найбільша цифра. Це позитивно впливає на підхід виробників до планування посівних кампаній», - зауважує Марчук.
За його словами, в довоєнний період Україна експортувала близько 60-65 млн т щороку. Зараз фактично залишається на тих же цифрах. Наразі планується експортувати близько 60 млн т зернових культур.
Однак, зауважив Марчук, з точки зору перспектив утраченої вигоди, тобто не отримання можливості збільшити свій зерновий запас і експортувати більше, держава зазнає втрат.
«Кожного року Україна збільшує кількість вирощеної продукції. До 2021 року в середньому вирощували до 80-90 млн т зернових та олійних культур. А в 2021 році - рекордні 110 млн т. Відповідно, якби ми мали можливість і далі працювати в межах своєї території, то цей потенціал міг би збільшуватись, а отже середній показник з експорту міг би зрости до 75-80 млн т зернових та олійних культур», - зазначив заступник голови ВАР.
Як повідомлялось, за 2021/2022 маркетинговий рік Україна експортувала 61,52 млн тонн зернових та олійних на загальну суму 22,2 млрд дол. США. Зокрема, пшениці - 18,7 млн т (вартістю 4,8 млрд доларів), кукурудзи - 23,54 млн т (5,8 млрд дол.), ячменю - 5,74 млн т (1,3 млрд дол.), жита - 161,5 тис. т, гречки і проса - 100 тис. т.
Приблизно 7 млн га землі не задіяні під час посівної кампанії - це території, які тимчасово окуповані, або не можуть бути використані через замінування та часткову забрудненість.
Фото Євгена Котенка