Новий директор «Белсату» Дзікавіцький: Ми повинні донести світу, що Білорусь — це не хунта і безправ’я
Новий директор «Белсату» Дзікавіцький: Ми повинні донести світу, що Білорусь — це не хунта і безправ’я

Новий директор «Белсату» Дзікавіцький: Ми повинні донести світу, що Білорусь — це не хунта і безправ’я

Цьогоріч донори зменшили фінансування білоруському каналу на третину. Частину проєктів доведеться обмежити, від частини відмовитись і дещо оновити сітку мовлення.

Новий директор телеканалу «Белсат TV» Аляксєй Дзікавіцький (Олексій Диковицький) заявив, що попри скорочення бюджету приблизно на третину, канал продовжить існувати, хоч керівництву доведеться обмежити чи відмовитись від частини проєктів, а ще дещо оновити сітку мовлення. Про це він повідомив на пресконференції у Варшаві, а також розповів про свої плани проєкту «Белсату» «Вот Так».

Аляксєй Дзікавіцький став новим директором «Белсату» цього тижня. Він замінив на цій посаді засновницю каналу Агнешку Рамашевську-Гузи, яку звільнили 12 березня нібито через нові виклики у зв’язку зі скороченням бюджету телеканалу. 

Дзікавіцький заявив, що керівництво намагатиметься донести донорам потребу існування незалежного білоруського ТБ. І сподівається, що ситуація може змінитися в другій половині року.

«“Белсат” буде існувати. Адже білоруськомовне телебачення на сьогодні — це велика цінність. Фактично ми виконуємо роль білоруського державного телебачення», — заявив він на брифінгу.

Новий керівник каналу подякував попередній директорці, заступником якої довгий час працював. «Заслуги Агнешки — величезні. Якби не її енергія, не її проривні якості, “Белсат” би не постав і не досяг би того рівня, який зараз має», — сказав Дзікавіцький.

За його словами, цьогоріч фінансування каналу скоротилося приблизно на третину. У 2024-му «Белсат» отримав 40 млн злотих, хоча робив запит на 75 млн. Торік бюджет каналу складав 65 млн злотих, раніше бувало ще більше.

Основним донором каналу є польське МЗС. Відомство фінансує й інші канали польського іномовлення. Один з них — TVP World — також має російськомовні програми. Тож керівництво домовилося, що і програми «Белсату»  російською фінансуватимуться з їх бюджету. Таким чином канал отримає ще 10–15 млн злотих.

За словами Дзікавіцького, щоб зберегти повну сітку мовлення, всю різнорідність контенту та весь колектив, каналу бракує десь 10–15 млн злотих.

На запитання, чи доведеться керівництву каналу скоротити штат, Дзікавіцький відповів, що «це буде останній крок», адже вважає, що найбільшою цінністю «Белсату» є його працівники.

У відповідь на критику, що колектив каналу доволі великий, директор пояснює, що 300 людей — це не лише творча команда, а й весь технічний, обслуговуючий персонал, дирекція, бухгалтерія тощо. За його словами, якби «Белсат» був суто інформаційним каналом, вистачило би половину персоналу.

«Ми переважно беремо людей, які не мали стосунку до телебачення раніше. Процес навчання такої людини — від трьох до шести місяців. В нас нема телеакадемії, немає ринку працівників. Ми вчимо їх самотужки — редактори, голови редакцій», — розповів Дзікавіцький.

Він пояснює, що виходячи з реалій, навіть знайти в Польщі людину, яка може професійно і без акценту начитати текст білоруською, не так просто.

Дзікавіцький розповів, що головний донор каналу висловив побажання, щоб сітка мовлення «Белсату» стала привабливішою. Але, за його словами, не цілком ясно, що це означає, адже привабливість кожен розуміє по-своєму.

«Я сприймаю цей, можна сказати, кризовий момент як шанс трохи розворушити нашу в певному сенсі закостенілу мережу мовлення. Частина програм потребує того, щоб зробити їх свіжішими, від частини потрібно відмовитися», — каже директор.

Він запевняє, що за 17 років діяльності «Белсату» жодного разу не було ситуації, щоб хтось диктував каналу редакційну політику. Але діалог з донорами та обмін думками про те, як вони бачать телеканал, він цілком допускає.

Як повідомив директор, канал має на сьогодні 3,5–4 год живого інформаційного мовлення в день. Однак це не означає, що «Белсат» стає суто інформаційним каналом. Значна частина контенту — це місійні програми про культуру, історію тощо, і вони обов’язково мають лишитися. «Коли режим Лукашенка в Білорусі продовжує переписувати нашу історію, нищити мову, чи можемо ми обійтися без програм на цю тему?» — запитує риторично Дзіковіцький.

«В умовах обмеження ресурсів треба вибирати, що робити. В якій формі і наскільки зміниться сітка мовлення каналу — над цим зараз працюємо. Мусимо відмовитись від частини проєктів, які ще не почали, частині трохи врізати фінансування чи скоротити їх вихід в ефір. Цього вимагає фінансова ситуація», — каже директор.

Крім того, на думку директора, канал обов’язково має зберегти дискусійне шоу «Двубой». «Ми повинні ставити гострі питання, ініціювати дискусію між різними позиціями серед білорусів. Адже в нас бракує суспільної дискусії як на державних пропагандистських каналах, так і серед опозиції. Але безумовно, білоруси не мають єдиної думки на всі питання», — каже очільник каналу.

Дзікавіцький розповів, що на сьогодні канал створює програми чотирма мовами: білоруською, російською, українською і для партнерів із TVP World — одну програму англійською. «Не думаю, що є багато редакцій у світі, де люди з інформаційних редакцій можуть так спокійно перескакувати з мови на мову», — каже він.

За його словами, російськомовне мовлення на «Белсаті» створювалося з метою, щоб згодом воно переросло в окремий проєкт, який він досі вважає надзвичайно потрібним, щоб перебити російську пропаганду. Більшість глядачів каналу, яких вдається вирахувати, — це росіяни з Росії. Він сподівається, що й уряд Польщі, яка «тепер є прифронтовою країною», погодиться, що їй вигідно розвинути таке мовлення російською.

Дзіковіцький вважає важливою і українську авдиторію каналу, адже останнім часом «ми побачили, скільки непорозумінь є між нашими народами». Тому «Белсат» веде частину контенту у фейсбуці й деякі «місійні» програми й українською мовою.

Новий очільник «Белсату» вважає, що однією з головних місій каналу є сформувати позитивний образ Білорусі — «не тієї хунти, що захопила владу в нашій країні, а самих білорусів». Він відзначає, що після сплеску часів масових протестів 2020 року на сьогодні зацікавленість Білоруссю і білорусами спадає — не в останню чергу через війну в Україні.

«Ми повинні донести Європі і світу, що Білорусь не повинна асоціюватися виключно з хунтою і безправ’ям. Що білоруси — працьовиті люди, пристосовані до порядку, що ми не росіяни, що у нас в генах європейські цінності, що ми готові до змін, але мирним шляхом. Показати, що вільна Білорусь швидко може стати частиною європейського демократичного простору, стати у цьому прикладом і мотором для інших країн, навіть для України», — сказав Дзікавіцький.

Фото: Аляксєй Дзікавіцький / «Белсат»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Теги по теме
Беларусь Польща
Источник материала
loader
loader