Нові атаки. Українцям треба готуватись до графіків відключення. Як врятувати ситуацію

Минулого тижня сталося те, до чого всі начебто мали бути психологічно готовими, але сподівалися, що не станеться – масовані обстріли енергосистеми. Після ретельно спланованої атаки 22 березня (а вона була саме така) кілька днів поспіль здійснювалися удари меншого масштабу.

Енергетична система зазнала серйозних уражень і втрат. ДТЕК, наприклад, повідомляє про втрати половини потужностей на тривалий період. Вагома втрата частини потужностей ДніпроГЕСу. Фактично серйозних втрат зазнали балансуючі потужності. Здебільшого втрати у прифронтових областях, але й у інших регіонах суттєві пошкодження і втрати потужностей.

Удару зазнала і газова інфраструктура. І відразу під ворожою інформаційна атака буде спрямована на надійність зберігання газу нерезидентів в українських сховищах.

1. Раніше, я писав що варто очікувати атака по енергетичній інфраструктурі ще до наступної зими, але вважав, що вони припадуть на літо, коли в енергосистемі буде на етапі активної ремонтної кампанії, та потенційно може виникати дефіцит потужностей. Ворог вирішив діяти раніше. З одного боку, їх логіка може виходити з очікувань щодо виснаженості нашої повітряної оборони, в умовах затримки допомоги від США – вирішили не чекати, коли відновляться активні поставки систем ППО та ракет до них. З іншого боку, проміжок між російськими виборами до інавгурації нового президента США, був очікуваним періодом посилення ескалації (якщо коротко, то Байден поганий для кремлівських, але Трамп іще гірший, бо непрогнозований і може бути радикальнішим у тиску). Тож ворог хоче змусити нас до заморозки до моменту потенційної зміни адміністрації у Вашингтоні.

2. Втрата великих обсягів потужностей, робить нас різко залежними від імпорту. І, звісно ж, суттєво підрізає всі надії на експорт. Та і не можна виключати, що уряд знову повернеться до заборони експорту у випадку погіршення ситуації. Якщо вона буде передчасною чи надто довгою, то стане черговим ударом по енергетичних компаній, яким і без того не вистарчає коштів на проведення ремонтів. А потреба в ремонтах, зрозуміло, зростає з кожним обстрілом.

3. Ми стали дуже близькими до графіків відключень. Наразі ми більш менш проходимо стабільно за рахунок імпорту. Проте, велика частина споживачів Харкова та Одеси досі знеструмлені, і коли вони будуть підключеними зросте загальне споживання і більшим буде ризик дефіциту, а отже і графіків. Це вже не говорячи про ризик додаткових пошкоджень внаслідок обстрілів.

Але суттєвою мірою, запровадження відключень залежить від нас самих – чи зможемо ми проявити відповідальне споживання в пікові години. Максимально по можливості варто вирівнювати споживання протягом доби, переношуючи частково його на ніч, і не вмикати одночасно потужних електроприладів, особливо в голини пікового навантаження. Але якщо Вам чи Вашим сусідам не вдасться цього зробити, то з цим легко впораються графіки відключень, наприклад аварійних – швидко, без зайвих розмов і вмовлять. Проте не буде і комфорту.

4. Як вирішувати проблему дефіциту? Нам потрібна розподілена генерація, напівпікова та пікова – багато та малої потужності, розосереджених по країні. А також розвиток мереж, в тому числі низького класу напруги, для підвищення надійності роботи системи, яку, відповідно, було би складніше вивести з ладу ракетними ударами.

Мабуть, зараз варто не фантазувати про майбутні обсяги експорту газу (а про це нещодавно говорив очільник Нафтогазу Олексій Чернишов), а про те скільки його буде потрібно для забезпечення роботи децентралізованої генерації. Розмови про те, як зростатиме з дня на день наш експорт виглядають як вперте непомічання слоника у кімнаті. Зрозуміло, експорт важливий для економіки. Але давайте просто не будемо загадувати, а враховувати усі ризики для газотранспортної системи і сховищ в умовах потенційних масштабних обстрілів. Надійність та безперебійність енергопостачання передусім.

5. Для реалізації рішення про розбудову нової малої децентралізованої генерації у нас є практично все, окрім стимулів появи такої генерації. Адміністративні методи тут на жаль (чи на щастя) не спрацюють. Але як тільки будуть економічні стимули для інвестування у такі потужності та інфраструктуру, вона почне з’являтися. Це зокрема і про проблему боргів на ринку, і про цінові обмеження.

Джерело: пост Прокіпа у Facebook.