/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F280cce6ee4a19059ff5485fdcb9dd718.jpg)
Пам’яті старшого оператора протитанкового взводу Владислава Сапарова
Владислав Сапаров - один із тих, хто мав можливість перечекати страшні випробування за кордоном, але у перші дні війни повернувся, щоб захищати Батьківщину від загарбників.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fe5f769be6f23a4e3fb085b26fbbdefee.jpg)
Владислав народився у 1999 році в Чуднові на Житомирщині. Ще у ранньому дитинстві переїхав з мамою на її малу Батьківщину - до міста Бар на Вінниччині.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F9272ecafa6e671d4a5886bedd93675c4.jpg)
«Він ріс дуже допитливим хлопчиком. Завжди цікавився книгами, різними енциклопедіями. Особливо захоплювався палеонтологією, цікавинками з життя тварин. Він самостійно навчився читати ще у дошкільному віці», - згадує мама хлопця.
Вона розповідає, що Владислав був спокійним, ввічливим та вихованим. Ніколи не вирішував проблеми сваркою чи бійкою. Любив малювати. Був добрим та співчутливим, в міру свого віку допомагав кожному, хто цього потребував. Він завжди підтримував свою маму, постійно повторював їй: «Мамо, ти сильна, ти з усім справишся. Ти наш приклад, опора і нізащо не маєш права здаватись…»
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F82cb64f6c3a6c36cdc988b95de89cbec.jpg)
Жінка згадує, що хлопець складав плани на доросле життя змалечку. Ще навчаючись у шостому класі, Владислав уже казав: «Я буду військовим прокурором. Буду виборювати справедливість». Тому вже тоді постійно читав законодавство. І завжди захищав свою думку.
З 2014 по 2017 роки навчався у Буковинському ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою. Там Владислав гартував свій характер і фізичну підготовку. А після закінчення ліцею вступив до Чернятинського фахового коледжу Вінницького національного аграрного університету.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fd2e5ed768e10e715df27d697803388cf.jpg)
Проте хлопець дуже швидко зрозумів, що не зрадить своїй мрії та обрав шлях Захисника. Він уклав контракт на військову службу і в лютому 2018 року його направили в селище Десна Чернігівської області навчатися на оператора обслуговування зенітних установок. Далі була служба у Барській військовій частині.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F1abc7e382769bcaa7329dfdbf9cfccf2.jpg)
А у 2019 році Владислав пройшов навчання у Кам`янці-Подільському на понтонера. Того ж року він добровільно став учасником АТО/ООС і протягом пів року боровся з ворогом у Донецькій та Луганській областях. За відмінну службу його нагородили відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції».
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F96fc3461fc2affe26f4940f3f7c9f99a.jpg)
Владислав мріяв подорожувати, побачити світ, створити сім’ю, побудувати власний будинок та розпочати хоча б невеличку власну справу в Україні, щоб створити для людей робочі місця. Тому після закінчення контракту у 2021 році вирішив заробляти стартовий капітал, - працював у Київі та планував поїхати за кордон.
Початок повномасштабної війни застав його на кордоні з Польщею. Він зателефонував мамі зі словами: «Я їду додому!». Мама запитала його, для чого повертатись, коли можна виїхати? Владислав був категоричним: «Ти мене виховала не так, що я зараз усе покину та поїду. Я їду додому заради своїх двох мам: ти мама, яка мене народила, і Україна, де я виріс. Я повинен вас захистити…»
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fc1757fdf0c70031c6cfd9ddeb7421bea.jpg)
Владислав пішов до війська, щоб зупинити окупанта, щоб вигнати російську нечисть з української землі. Без жодних вагань: зранку 25 лютого він уже був у військкоматі.
Мужній, відважний, хоробрий, вірний військові присязі, він до останнього подиху боронив рідну серцю землю.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fda302287c32606fc5c30639e310174cc.jpg)
26 березня 2023 року старший оператор протитанкового відділення протитанкового взводу вогневої роти 120-ї бригади 170-го батальйону 4-ї роти, солдат Владислав Сапаров загинув на бойовому посту.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fd17716de61509e4a89abe93398c4a6bb.jpg)
«Загинув молодий, сповнений сил та мрій про майбутнє патріот, що, не задумуючись, обрав військову професію для захисту рідної землі. Турботливий син та брат, надійний і справедливий побратим. Україна втратила ще одного Героя, який щиро любив її та боровся за неї до останнього подиху». – повідомила Барська міська рада.
Вічна шана і слава Герою!
Фото з сімейного архіву

