Що робити у важкі часи? Біблія дає парадоксальну відповідь

Сучасна психологічна наука спрямовує величезні зусилля на пошук різноманітних способів, як полегшити людині зносити труднощі життя, розвантажити її від напливу проблем, зменшити тиск обставин і повсякденних турбот. Водночас чуємо із Писання прямий заклик до того, аби носити не лише свої тягарі, але й тягарі інших: «Hосiть тягарi один одного i так здiйсните закон Христа» (Гал. 6: 2).

Навіщо Євангеліє закликає нас обтяжувати себе ще й «чужими» тягарями? Чи не легше було би просто прагнути позбутися власних проблем? Хоч це може здатися спершу парадоксальним, але істина в тому, що здійснюючи закон Христа – виявляючи любов до ближніх, як до самих себе, допомагаючи іншим – ми зменшуємо і свій тягар, власну ношу. Господь закликає нас носити тягарі одне одного, бо зокрема і таким чином, через наші вчинки, Він допомагає людям.

Нині, під час війни і страждань, дуже помітна спасительна дія цього євангельського принципу. У кожного свій тягар: важка хвороба, скрутне матеріальне становище, втрата близької людини, руйнування будинку, розлука з рідними, переживання за дітей на фронті… Це все особисті тягарі кожного, які дуже важко в собі носити. Але коли ними ділишся, відкриваєшся, довіряєшся, коли співчуваєш іншому, втішаєш, обіймаєш, плачеш і молишся разом – малознайомі люди перетворюються на друзів, на братів і сестер у Христі, і їм стає легше, бо вони не самі, вони можуть розраховувати на допомогу, на підтримку. Разом долати проблеми легше.

Саме так – разом, співчуваючи, співстраждаючи, допомагаючи, «носячи тягарі одне одного», український народ протистоїть лютому ворогу. Допомагаючи в біді, рятуючи, надаючи прихисток і всяку посильну допомогу потребуючим, ми втілюємо в життя євангельський закон любові, а Бог усіляко сприяє і допомагає нам, благодіє через нас. Тому поки ми «носимо тягарі одне одного», поки виявляємо свою любов, поки нам не байдуже, поки ми захищаємо і боремось одне за одного, полегшуємо тягарі і скорботи інших – немає такого ворога, який би нас подолав.

Життєві тягарі можуть бути дуже важкими, але Господь дав нам одне одного, дав нам Церкву і закон любові, аби їх полегшити. Тож нехай християнська любов, яка є між нами, й надалі свідчить ділами – на користь, на благо, заради нашої спільної перемоги!