Додаткові мільярди гривень: як Україна може збільшити надходження до держбюджету

Що буде з дефіцитом

Олександр Хмелевський розповів, що попри поширену думку, що іноземні кредити забезпечують таке фінансування, це не зовсім так. За рахунок іноземних кредитів можна лише погасити раніше отримані іноземні кредити та сплачувати відсотки за ними.

В усіх інших випадках, Мінфін продає отримані кредити у валюті Нацбанку та отримує від нього гривню для фінансування військових, соціальних та інших витрат бюджету. При цьому кількість грошей в обігу збільшується, що може призводити до зростання цін. Він зауважив, що Нацбанк міг би напряму фінансувати дефіцит держбюджету й без отримання натомість іноземної валюти.

Олександр Хмелевський

Кандидат економічних наук та незалежний експерт

Врешті-решт НБУ вже придбав ОВДП на суму понад 700 мільярдів гривень і цілком міг би продовжувати купувати їх й далі. Інша справа, що керівництво НБУ в силу своєї упередженості не хоче цього робити. Наші західні партнери також хочуть, щоб Україна позичала кошти в них та відмовилася від внутрішніх джерел фінансування. Проте, саме внутрішні джерела є найбільш надійними і дозволяють забезпечити безперебійне фінансування незалежно від протиріч в Конгресі США чи Європарламенті.

На погляд економіста лише оптимізація управління державним боргом та зміна політики НБУ можуть знайти додатково сотні мільярдів гривень для фінансування дефіциту держбюджету. Наприклад, Мінфін щороку сплачує Нацбанку за ОВДП відсотки на загальну суму близько 120 мільярдів гривень.

Якщо реструктуризувати портфель ОВДП, яким володіє НБУ та випустити нові папери з символічною дохідністю, наприклад, 1% річних, то витрати держбюджету зменшаться на понад 100 мільярдів гривень на рік. Інший момент – це випуск НБУ депозитних сертифікатів, які розміщуються серед комерційних банків. Зараз комерційні банки вклали близько 400 мільярдів гривень в ці депозитні сертифікати,
– сказав він.

Що може зробити НБУ

За 2023 рік НБУ сплатив комерційним банкам близько 70 мільярдів гривень відсотків за сертифікатами. Проте, кошти, які залучає НБУ в такий спосіб, йому не потрібні. Справжня мета – це скувати грошову масу, щоб стримати інфляцію.

Хмелевський зауважив, що такого ж результату можна досягти й іншими інструментами, наприклад збільшенням резервних вимог НБУ. Оскільки Нацбанк щороку перераховує свій прибуток, до держбюджету, то відмова від депозитних сертифікатів дозволить збільшити відрахування на 70 мільярдів гривень.

Крім того, не маючи змогу вкладати кошти в депозитні сертифікати, комерційні банки збільшать свої вкладення в ОВДП, що також забезпечить додаткове фінансування дефіциту держбюджету. Зниження облікової ставки НБУ дозволить знизити дохідність ОВДП та зекономить для бюджету десятки мільярдів гривень. І це далеко не єдині шляхи для додаткового фінансування дефіциту,
– додав економіст.

Натомість влада планує підвищити податки, зокрема:

• збільшення військового збору;
• додаткові податки для ФОП;
• підвищення акцизу на пальне;
• збільшення оподаткування операцій з нерухомістю та ювелірними виборами;
• податки за користування мобільними телефонами.

Підприємства та населення переживають не найкращі часи й додаткові податки негативно позначаться на їх фінансовому становищі. Запровадження додаткових податків посилить тінізацію економіки. В результаті бюджетні надходження можуть не зрости, а скоротитися,
– пояснив Хмелевський.

Нині інші партнери вже частково заміщають кошти, які раніше надходили від США. Так, Україна отримує кредити від Японії, Великої Британії, Канади, Норвегії та інших країн. Крім того, ці та інші країни виступають гарантами для кредитів Світового банку. Однак це все ще менше ніж ми отримували від США минулого року. Тому інші країни не можуть повністю замінити таке фінансування.