Реформа стала предметом політичної угоди в грудні 2023 року та була схвалена у лютому в парламентському комітеті з метою остаточного ухвалення до європейських виборів у червні, передає Укрінформ із посиланням на Le Monde.
"Це історичний момент. Як європейці, після восьми років інтенсивних дискусій, ми знайшли компроміс між суворим захистом кордонів від контрабандистів і мафії - з одного боку, і збереженням наших цінностей та Женевської конвенції - з іншого", - заявив Манфред Вебер, лідер Європейської народної партії (ЄНП).
Проти "Міграційного пакту" виступала значна частина ультраправих, а також "зелені", радикальні ліві та деякі соціалісти.
Реформа запроваджує обов'язковий "скринінг" мігрантів, які прибувають на кордони ЄС, шляхом реєстрації їх у спільній базі даних Eurodac. Для тих, хто за статистикою має найменші шанси на отримання притулку, планується "прикордонна процедура": їх утримуватимуть у центрах, поки їхні справи розглядатимуться у прискореному порядку, щоб швидше відправити назад тих, кому буде відмовлено.
Чинне правило, згідно з яким перша країна, до якої мігрант в'їжджає до ЄС, відповідає за його заяву про надання притулку, буде збережено з деякими змінами. Однак було створено обов'язкову систему солідарності, щоб допомогти країнам, куди прибуває велика кількість вигнанців, таким як Італія, Греція та Іспанія.
Інші держави-члени ЄС повинні зробити свій внесок, взявши на себе відповідальність за шукачів притулку (переселення) або зробивши внесок - фінансовий чи матеріальний – на користь країни, що зазнає міграційного тиску.
Паралельно з цією реформою, яка почне діяти не раніше 2026 року, ЄС збільшує кількість угод з країнами походження і транзиту вигнанців (Туніс, Мавританія, Єгипет), намагаючись зменшити кількість прибулих на свої кордони.
Після голосування пакт ще має бути офіційно затверджений державами-членами ЄС. Європейська комісія представить план імплементації до червня.
Як повідомляв Укрінформ, кількість заявок на отримання притулку у країнах ЄС зросла на 18% - до 1,14 мільйона у 2023 році, що є найвищим показником з часів міграційної кризи 2015-2016 років.