Лазарева субота: історія свята

Щороку християни східного обряду відзначають Лазареву субота. Свято не має фіксованої дати, його святкують напередодні Вербної неділі. 

Історія свята

За біблійною легендою, останнім дивом, яке здійснив Ісус Христос перед розп'яттям, було воскресіння Лазаря.

Вважається, що Лазар жив у селі Віфанія неподалік Єрусалиму. Спаситель вважав його другом та часто відвідував сім'ю праведника. Але за чотири дні до приходу Ісуса Лазар помер. Спаситель дізнався про це і прийшов до місця поховання праведника.

Ісус попросив прибрати камінь, який закривав гробницю і сказав: «Лазарю, вийди геть». Померлий тут же встав і вийшов з місця поховання, а звістка про його воскресіння швидко розлетілася по всій Юдеї.

Після цього дива, коли Ісус приїхав до Єрусалиму на ослі, люди його зустрічали як царя. Але первосвященники вирішили стратити Спасителя після воскресіння Лазаря.

Праведний Лазар прожив ще 30 років після свого воскресіння та проповідував слово Боже.

Що заборонено робити у Лазареву суботу

У давні часи діяли певні обмеження та заборони в цей день. Так, у Лазареву суботу не можна лаятися, конфліктувати, лихословити, бажати зла іншим.

Цього дня заборонялося важко працювати фізично, прибирати, прати, в'язати, шити вишивати.

У Лазареву суботу не можна ходити на кладовище та поминати померлих.

Свято припадає на Великий піст, тому в цей день заборонялося їсти м'ясні та молочні продукти. Також не можна влаштовувати гучні гуляння.