Про це в ефірі Українського радіо повідомив голова Державної архівної служби кандидат історичних наук Анатолій Хромов, передає Укрінформ.
"Якщо говорити в цілому про ситуацію в Україні, то документально підтверджено, що втрати Національного архівного фонду від початку повномасштабного вторгнення РФ ― на рівні 0,3% від стану фонду на 1 січня 2022 року. Ми не знаємо всієї ситуації на окупованих територіях чи в сірій зоні, але станом на зараз втрати можуть бути максимум 1,5%. Це набагато менше, ніж у 2014 році, коли почалася агресія Росії у Криму й на Донбасі. Тоді Україна втратила 8% Національного архівного фонду", - сказав голова Укрдержархіву.
За його словами, регіональні архіви на Донеччині та Луганщині під час повномасштабного вторгнення РФ ці спрацювали найкраще щодо збереження архівів, тому що у них був досвід 2014 року. На Харківщині були неодноразово пошкоджені будівлі, але не зафіксовано фактів викрадення чи знищення документів. Найбільш цінні фонди з деяких архівів були переміщені.
"А в Херсоні була найкритичніша ситуація, тому що дуже швидко сталося захоплення міста й, відповідно, державного архіву області, а отже, за період тимчасової окупації росіяни великою мірою пограбували архіви ― викрадено до 40% архівних фондів. Зараз закінчується звіряння", - додав Хромов.
Голова Укрдержархіву зазначив, що російська влада створила фейковий "Государственный архив Херсонской области" і вивезла вкрадені з Херсона документи до Криму. "Безпосередню участь брали відряджені працівники з кримських архівів, саме вони допомагали військовим знаходити ті документи, які треба вивозити. На сьогодні ми не знаємо фактів якогось великого вивезення на територію РФ наших документів", - поінформував він.
Водночас Хромов наголосив, що питання розкрадання архівів набагато глибше, адже Росія цим займається упродовж століть.
"Росія систематично обкрадає українські архіви з XVIII століття. Іноді через імперську політику, коли просто переміщуються фонди", - сказав він.
За словами Хромова, у Росіїархіви є частиною пропаганди. "У принципі, якщо насмикати окремих документів з архівних справ, можна без контексту та критики джерел виправдати будь-яку божевільну імперську теорію, як це і роблять російські архівісти. З огляду на це, окупанти сконцентрували свою увагу на захопленні документів періоду Російської імперії, зокрема Херсонської губернії, для того, щоб доводити, що це історичні російські території", - зазначив він.
Крім того, за його словами, окупантів цікавлять документи, пов’язані з радянською владою, особливо з репресивною машиною. Якщо в Україні ці документи з 2015 року є відкритими та доступними, то у Росії вони досі становлять державну таємницю. "Відкриття таких документів є загрозою руйнування міфу і тієї радянської спадковості, яка ще залишається в політиці РФ", - зауважив голова Укрдержархіву.
Він додав, що колаборанти також викрадали окремі справи періоду незалежної України, наприклад фіскальні документи по своїх фірмах.
Водночас Хромов відзначив дуже велику допомогу, яку інші країни надають Україні у збереженні архівів. Йдеться про забезпечення технікою та фаховими командами з оцифрування, пряму грошову і матеріально-технічну допомогу, матеріали для реставрації документів, комп’ютерну техніку, архівні короби, спеціальні сейфи, які зберігають документи навіть в епіцентрі пожежі. "Навіть далека Японія постачає спеціальний реставраційний папір і цим забезпечує реставрацію історичних документів", - констатував він.
За його словами, завдяки цій допомозі українська архівна галузь не просто працює під час війни, а розвивається.
"Торік система державних архівів України встановила рекорд із темпів оцифрування. За два роки війни українські архіви оцифрували більше, ніж за всю попередню історію нашого розвитку. Торік ми створили 21 млн цифрових копій документів, це надзвичайно багато. Зараз збираємо статистику по світу, але мені здається, що Україна точно ввійде у перші 5 країн щодо темпів оцифрування. Це можливо лише завдяки міжнародній підтримці", - наголосив голова Укрдержархіву.
Як повідомлялося, у 2023 році внаслідок ворожих обстрілів постраждали будівлі державних архівних установ Дніпропетровської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської областей.
Фото ілюстративне