Як правильно вітатися українською на Вербну неділю

Опісля зустрічають один одного з посвяченими гілками верби та легенько б'ють ними, нагадуючи, що скоро світле свято Великодня. А як вітаються та що примовляють при цьому, розповість Освіта 24.

Як вітатися українською на Вербну неділю

Традиційним у цей день є привітання "Слава Ісусу Христу" та відповіді "Навіки-віків! Амінь", "Слава навіки Богу!", "Слава навіки!".

Повернувшись додому після богослужіння з церкви, віряни повинні легенько побити освяченими гілочками верби своїх рідних та друзів. При цьому треба промовляти: "Не я б'ю – верба б'є, віднині за тиждень Великдень".

До слова, на Заході України цю примовку можуть вживати і як вітання.

Які ще варіації має традиційна примовка

Що важливо, бажати добра та усіх гараздів ви можете не лише однією вищезгаданою примовкою. Вона має й інші варіації.

Етнографиня Галина Олійник зазначала: найпоширеніша така: "Не я б'ю, верба б'є, за тиждень Великдень. Уже недалечко червоне яєчко".

Ще були в Україні такі варіанти:

• Не я б'ю, лоза б'є, лоза б'є – не заб'є. Від нині за тиждень буде Великдень" (галицьке вітання).
• Не я б'ю, верба б'є! Будь величний, як верба, здоровий як вода, багатий як земля.
• Не я б'ю, лоза б'є, лоза б'є – не заб'є, від нині за тиждень буде Великдень. Будь здоровий як вода, багатий, як земля, а красний як тая паска, бо в ній Божа ласка.

Етнографиня також розповідала, що освячена верба була оберегом для усього дому та для кожного члена сім'ї. Після освячення треба було з'їдати по кілька вербових котиків, щоб бути здоровими.