У Верховній Раді підготували альтернативний законопроєкт про демобілізацію

Народна депутатка від фракції «Голос» Інна Совсун підготувала альтернативний законопроєкт про демобілізацію. 

Про це вона повідомила під час обговорення «Важливість прийняття термінів служби для військових в умовах дії воєнного стану« в «Українському медіацентрі».

«Коли мені кажуть про вісім місяців на розробку законопроєкту розміром в одну сторінку, то я прекрасно розумію, чому кажуть такі терміни: для того, щоб цю проблему не вирішувати», ‒ сказала вона.

Парламентарка пояснила, що тими чоловіками, які пішли служити у перші дні вторгнення, пройшли навчання і злагодження, простіше керувати і воювати, аніж навчати нових. Адже ці заходи потребують коштів, ресурсів, адміністрування. Водночас це не означає, що цього не треба робити.

«Якщо війна триватиме ще 5 років, а якщо ще 10 років? Далі будуть воювати ті самі, тому що нових важко навчати, тому що не налагоджена ця система?», ‒ запитує Совсун.

Вона розробила свою версію демобілізаційного документа, аби довести, що «розробка такого законопроєкту не потребує 8 місяців».

«Я не кажу, що його саме треба приймати чи інший. Законопроєкт з досить простими нормами. До слова, підготовка зайняла моєю невеличкою командою …три дні», – зазначила вона.

Законопроєкт передбачає можливість звільнення після 36 місяців служби з обов’язковим перебуванням на лінії зіткнення впродовж року. Совсун назвала такі умови «відповідальною позицією».

Один з учасників обговорення, який представляв позицію Міністерства оборони та Генерального штабу ЗСУ запитав у Совсун щодо врахування в документі питання, хто замінить військових у разі демобілізації. Депутатка відповіла, що перебіг призову «не законодавча, а виконавча проблема».