Країни G7 відмовляться від вугілля вже до початку 2030-х років

Країни G7 – Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Великобританія та США, а також ЄС — зустрілися в Турині, Італія. Це перша велика політична зустріч з часів COP28 у грудні, де світ пообіцяв відмовитися від викопного палива.

Геть вугілля

Ендрю Боуї, міністр Великої Британії з питань енергетичної безпеки та стратегії нульових викидів Net Zero, підтвердив цю новину в інтерв'ю Class CNBC. "Ми відмовимося від вугілля в першій половині 2030 року", – заявив міністр.

Згідно з даними енергетичного аналітичного центру Ember, у 2023 році країни G7 вироблятимуть 16% електроенергії з вугілля порівняно з 29% у 2015 році.

• Японія має найвищу частку – 32% у 2023 році, за нею йде Німеччина – 27%.
• США відповідає середньому показнику G7 (16%).
• Інші члени G7 здебільшого вже відмовилися від вугілля: Франція (0,4%), Великобританія (1,4%), Канада (5%) та Італія (5,3%).

Це ще один цвях у труну для вугілля. Шлях до поступової відмови від вугільної енергетики був довгим: минуло більше семи років з того часу, як Британія, Франція, Італія та Канада взяли на себе зобов'язання поступово відмовитися від вугільної енергетики, тому приємно бачити, що Сполучені Штати і, особливо, Японія нарешті більш чітко висловили свої наміри,
– каже директор програми Ember Global Insights Дейв Джонс.

Проблема полягає в тому, що поки вугільна енергетика вже скорочується, газова — ні. Країни G7 вже пообіцяли "повністю або переважно" декарбонізувати свої енергетичні сектори до 2035 року, а це означатиме поступову відмову не лише від вугілля до 2035 року, але й від газу. Вугілля може бути найбруднішим, але всі викопні види палива повинні бути в кінцевому підсумку поступово виведені з обігу.

У 2023 році країни G7 вироблятимуть 34% електроенергії з газу в порівнянні з 29% у 2015 році.

Роль вугілля в забрудненні

Вугілля відіграє значну роль в забрудненні довкілля, адже не лише використання, а й його видобуток негативно впливають на різні аспекти природи.

• Атмосфера. Спалювання вугілля на електростанціях та в промислових процесах призводить до викидів парникових газів, таких як діоксид вуглецю, які спричинюють зміну клімату та глобальне потепління. Викиди твердих частинок, оксидів азоту та сірки з вугільних електростанцій погіршують якість повітря, що призводить до респіраторних захворювань, кислотних дощів та смогу.
• Вода. Шахтні води та стоки з вугільних збагачувальних фабрик містять шкідливі речовини, такі як важкі метали, кислоти та солі, які забруднюють водні ресурси. Пролиття вугільного пилу та аварії на шахтах можуть призвести до прямого забруднення річок та ґрунтових вод.
• Ґрунти. Попіл та шлам, що утворюються при спалюванні вугілля, часто містять токсичні речовини, які можуть забруднювати ґрунт та шкодити рослинам і тваринам. Кислотні дощі, викликані викидами з вугільних електростанцій, можуть підкислювати ґрунти, що робить їх менш родючими.
• Екосистеми. Видобуток вугілля може призвести до знищення природних середовищ існування, втрати біорізноманіття та фрагментації екосистем. Забруднення повітря, води та ґрунту може шкідливо впливати на рослини, тварини та екосистеми в цілому.
• Здоров'я людей. Вдихання забрудненого повітря, що містить частинки вугільного пилу та інші шкідливі речовини, може призвести до респіраторних захворювань, серцево-судинних захворювань та раку. Забруднення води може призвести до отруєння та інших проблем зі здоров'ям.

Важливо зазначити, що існують технології, які можуть допомогти зменшити вплив вугілля на довкілля, такі як фільтри для електростанцій, очисні споруди та методи рекультивації земель. Однак повний перехід на чистіші джерела енергії, такі як сонячна та вітрова, є ключовим для забезпечення стійкого майбутнього та збереження нашого довкілля.