Більшість українців вважають, що керувати країною має “людина з народу”, але проти непрофесійних політиків біля керма
Більшість українців вважають, що керувати країною має “людина з народу”, але проти непрофесійних політиків біля керма

Більшість українців вважають, що керувати країною має “людина з народу”, але проти непрофесійних політиків біля керма

Більшість українців вважають, що керувати країною має “людина з народу”, але проти непрофесійних політиків біля керма

Віддавати право представництва людині без політичного досвіду має намір тільки 10% опитаних

Більша частина опитаних українців вважає, що керування країною має здійснювати представник з народу, що не обов'язково пов'язаний із політикою, тобто той, що не має певного політичного досвіду.

“Більшість українців вважають, що країною повинні керувати люди з народу, а не представники правлячої еліти (43% проти 19%). Але що цікаво: якщо питають конкретно, чи хочете Ви, щоб  у політиці Вас представляв пересічний громадянин, а не професійний політик, цифра популістів різко зменшується і дорівнює кількості прагматиків”, – прокоментував результати соціологічного дослідження Олексій Гарань, професор Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.

Демократичні ініціативи

Цілком погоджується з твердженням про те, що було б добре, якби інтереси конкретного виборця у політиці представляв пересічний громадянин, тільки 10%. Трохи більше громадян – 21% – відповіли, що скоріше згодні, ніж проти. Взагалі не визначились з такого питання 37% опитаних.

Не погодились чи зовсім не погодились із таким підходом – депрофесіоналізації представництва – 32% громадян.

Методика опитування

Загальнонаціональне опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 21 по 27 березня 2024 року. Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою  вибіркою  із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів  за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).

Опитано 2020 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Водночас додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Раніше експерти висловлювали думку, що досвід одноосібного управління країною під час воєнного стану може спокушати президента-переможця продовжувати управляти державою в ручному режимі. Таку думку висловив керівник Центру конституційної демократії Університету Індіани Девід Вільямс. Після воєнної перемоги у США постало питання, як військову звитягу конвертувати у втілення цих сенсів, за які стільки людей поклали життя. Експерт підкреслює, що немає простої відповіді, як це зробити, але наводить приклад влади США, якій двічі вдалося конвертувати воєнні перемоги в засадничі конституційні зміни.

Источник материала
Поделиться сюжетом