Еколог за освітою, за покликанням – революціонер. Згадаймо Олександра Машлая

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько–українська війна. Нині згадаємо Олександра Машлая.

Олександр народився 9 липня 1983 року у селищі Гоща, що на Рівненщині. У 2004 році закінчив Національний університет водного господарства та природокористування у Рівному. Жив із родиною у Луцьку.

«За освітою Сашко був екологом. За покликанням – публіцист, журналіст та революціонер. Свого часу був головним редактором кількох рівненських націоналістичних видань. Як революціонер – одним із тих, хто їздив у Мінськ допомагати братам-сябрам валити диктатуру картопляного диктатора ще у 2005 році», – розповідає «Український погляд».

Строкову службу пройшов у ЗСУ ще у 2006–2007 роках – начальником радіостанції. Доброволець. У складі 25–го окремого штурмового батальйону він брав участь у наступі під селом Роботине Запорізької області влітку 2023 року. З жовтня 2023 року без ротації тримав Авдіївський коксохім, потім – село Бердичі Донецької області.

Яким запам'ятали Максима друзі і знайомі

«Просто горе. Загинув на фронті – у районі Авдіївки – давній і добрий знайомий Сашко – Олександр Машлай. Націоналіст, порядний, конструктивний, на таких країна тримається», – написав про воїна журналіст, історик і громадський діяч, військовослужбовець ЗСУ Вахтанг Кіпіані.

«В юні роки ми з ним пройшли Пласт, потім Молодіжний націоналістичний конгрес, «Національний альянс». Зараз не маю слів, тільки сльози. Розкажу про нього пізніше. Давайте пом’янемо його у молитві», – написав брат загиблого Ігор Гошовський.

«На фронті загинув один з найкращих людей, яких мені довелося зустрічати у житті – Олександр Машлай, друг Гот. Засновник Національного Альянсу, член Центрального Проводу, редактор організаційного журналу «Правий Поступ». Родом з Гощі на Рівненщині. Розпочинав свій шлях у громадському житті зі скаутингу у Пласті. Активний учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності. У 2005 році разом зі мною провів 10 діб за ґратами у Мінську, тримаючи голодування.

Мав досвід роботи у Волинській обласній державній адміністрації, свого часу був моїм помічником-консультантом в обласній раді. Один з тих, хто творив та конструював Національний Альянс протягом перших десяти років його існування. Ідеолог, публіцист, виховник. Воював у складі 25–го окремого штурмового батальйону. Учасник наступу в районі Роботиного. Брав участь в обороні Авдіївки. Загинув 7 травня на Донеччині. Дружина, багатолітня членкиня нашої організації Валентина Машлай – «Ромашка». Сашко був батьком двох синів-пластунів. Непоправна втрата для України та усіх, хто знав друга Гота. Помстимося!» – згадує про Машлая Ігор Гузь.

«Накочуються спогади про події майже 20–річної давності, коли ми всі роззнайомились. Я була ще школяркою, а рівненська тусовка НацАльянсу – завжди креативні, цікаві хлопці, з якими ніколи не було нудно на таборах, мандрівках, та й загалом на будь-яких двіжах. Це дуже боляче. Болить за друга Гота, за його сім'ю найбільше. А ще болить за нас усіх. Ми втратили ще одного з найдостойніших. Сашко із тих, хто став до зброї, щоб не залишити цю кляту війну у спадок своїм синам. Друже, дякую Тобі за все. Честь», – згадує про Машлая Младена Качурець.

Олександр Машлай загинув зранку 7 травня 2024 року на Донеччині. У нього залишилися дружина і двоє синів.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.