Які наслідки матимуть санкції США проти імпорту російського урану

Недавня заборона США, введена проти імпорту російського урану, стала першим прецедентом реальних санкцій проти російської цивільної атомної енергетики.

На відміну від багатьох інших сегментів російського енергетичного ринку, атомній електроенергетиці протягом перших двох років після повномасштабного вторгнення РФ в Украну вдавалось уникати суттєвих обмежень з боку США та ЄС.

Про те, чи долучиться ЄС до подібних ініціатив, і чи не стане це початком повномасштабних західних санкцій проти "Росатому", читайте в статті докторанта Центральноєвропейського університету Ігоря Мошенця Ядерні санкції: що дасть заборона США імпорту російського урану та чи підтримає її ЄС.

Далі – стислий її виклад.

До західних санкційних списків потрапляли лише окремі дочірні компанії "Росатому".

Причиною такого поблажливого ставлення називали насамперед виробниче та технологічне домінування російської компанії в атомній галузі.

Залежність Заходу від послуг "Росатому" є достатньо суттєвою.

В 2021 році частка постачання російського урану до США становила 14% і також компанія мала частку 28% у наданні послуг збагачування урану.

Щодо ЄС то його частка у постачанні урану становила 17%, 22% у конверсії і 30% у надаванні послуг збагачування урану.

Усунення подібної економічної залежності об’єктивно потребувало часу на переорієнтування виробничих ланцюжків, що набагато важче в умовах глобального ринку з обмеженою пропозицією.

І от нарешті прийнятий минулого тижня Сенатом США законопроєкт до 2040 року встановлює заборону на імпорт російського урану.

Утім, не все так просто – рішення передбачає також окремі більш компромісні положення.

Зокрема, Департамент енергетики матиме право надавати дозволи на виключення з-під дії обмежень за умови, що відповідним компаніям вдасться довести, що в них немає можливостей забезпечити альтернативні постачання.

Утім, строк дії усіх можливих виключень подібного роду має закінчитись до початку 2028 року.

Чи викличе подібне прийняте американцями обмеження ефект доміно, який призведе до встановлення повноцінного санкційного режиму проти російської цивільної ядерної енергетики?.

По-перше, втрата "Росатомом" європейських та американських ринків не стане проблемою для російського гіганта атомної галузі.

Санкції проти "Росатому" – це насамперед про усунення залежності західних країн від РФ та виконання їх радше морального обов’язку не фінансувати збройну агресію, ніж про завдання якоїсь суттєвої дестабілізаційної шкоди російській енергетичній галузі.

Такі можливості у ЄС існують.

Запасів урану в ЄС достатньо для забезпечення середньостатистичних потреб континенту на наступні три роки.

І тут економічна кон’юнктура, створена серед іншого повномасштабним російським вторгненням в Украну, діє аж ніяк не на користь росіян.

Через збільшення цін на уран наростає активність щодо нових проєктів з його видобутку.

Крім того, вже помітно значну активність західних компаній протягом останніх двох років на світовому ринку конверсії та збагачування урану.

Отже, американське рішення про уранове ембарго здатне відкрити вікно можливостей вже для європейських санкцій.

Ситуація із повноцінними санкціями проти "Росатома" у Європі поки що вперлась у глухий кут.

Експерти говорять про час, який необхідний на досягнення технологічної можливості безболісної відмови від співпраці з "Росатомом".

Утім, якщо накладення негайних санкцій наштовхується на аргументи про технологічні перешкоди, варто розглядати можливості більш гнучкого реагування.

Якщо точніше, першим кроком до успішного накладення санкцій може стати прийняття середньострокові стратегії усунення залежності від російської цивільної атомної енергетики.

Докладніше – в матеріалі Ігоря Мошенця Ядерні санкції: що дасть заборона США імпорту російського урану та чи підтримає її ЄС.